Новая физика и энергетика

  Сонячна постійна s 0 =1360 Вт/м 2 . Між верхніми і нижніми шарами конвективної зони відбувається складний перерозподіл енергії, що генерується.  Світло генерується електроною глобулою, що і є елементарним генератором енергії. Дурниці про перехід електрона по рівнях слід забути. Світлове випромінювання Сонця, що виходить з конвективної зони, повністю розташовується в інтервалі 1, 4142135 ∙ 10 -6 — 2,6650483 ∙ 10 -7 м, що відповідає частотному інтервалу 5,9958492 ∙ 10 13 — 1,6883811 ∙ 10 15 с -1 . Вся інша сонячна радіація, а саме радіочастотний і рентгенівський край спектра, енергетична для яких зневажливо мала, генерується за межами конвективної зони. При цьому хромосфера і корона мають два види випромінювання — стаціонарне і синхротронне.  Стаціонарне випромінювання хромосфери, що охоплює далеку інфрачервону частину спектру, між високочастотним краєм радіовипромінювання та інфрачервоним діапазоном II генерується власними електронами-генера...

Характерні космічні об'єкти, яким має сенс присвоїти імена, це зірки, планети, що є нейтронними. Ядра точно нейтронні, на поверхні яких з часом утворюються конвективні зони. На Землі конвективна зона — це мантія, на поверхні якої вирощуємо хліб, знаходимо воду і одружуємося. З мінімумом вихідних даних подивимося на конвективну зону Сонця. Отже, сонячне світло всіх частот носієм енергії буде вторинним, поки його роль не буде визначена точно. Поки будемо виходити з того, що носієм енергії Сонця є електрино. Сонце випромінює енергію не поверхнею, а всією товщею конвективної зони. Тому рівняння Планка і закон зміщення Віна до його випромінювання відношення не мають. По-друге, увага, сонячна плазма придонного шару в результаті потужного конвективного руху за короткий період піднімається на поверхню, об'єм піднятого шару збільшується в 10 7 разів, що неминуче призведе до падіння температури в повній відповідності з законами частотної механіки і газової динаміки ...

    У класичній астрофізиці міцно закріпилося безглузде твердження, ніби Сонце є плазмовою кулею. В ЕТФ є 4-й висновок із закону обертання, детально в https://is.gd/E4kXYR , який говорить, що якщо тіло утворене тільки рідиною або тільки газом, воно позбавлене регулярного обертання. А Сонце має виражене регулярне обертання з періодом 25,38 діб. Більш того, конвективна зона по диску Сонця має диференціальне обертання, максимальне на екваторі і мінімальне на полюсах. Це свідчить на користь наявності у Сонця твердотільного ядра з фіксованою в просторі віссю обертання і що це ядро обертається набагато швидше, ніж плазма конвективної зони. Оскільки лінійна швидкість точки на поверхні твердого ядра є функцією широти φ, то максимального значення sinφ досягає на екваторі, звідси абсолютно очевидно, що диференціальне обертання конвективної зони є наслідком залучення її в обертальний рух твердим ядром Сонця. Першим це припущення висловив Р. Дікк, але обґрунтувати його йому не вдалося. Я...

  Цикл Серогодського аккумулює низкотемпературне тепло з надзвичайно високим ККД ~ 90..98% Німецький патент Серогодського DE №4244016А1 працює на суміші азоту і бутанаау діапазоні 104,5 º С і 100 атмосфер Енергетичний цикл, що використовує як робоче тіло суміш речовин у вигляді газорідинного розчину, що складається з декількох компонентів, які перебувають у рідкій і газовій фазах, у якому в першій робочій фазі робоче тіло, яке перебуває за первісної температури, розширюється з виконанням роботи та подальшим відведенням тепла, а в другій робочій фазі стискується з подальшим підведенням тепла, який вирізняється тим, що розширення робочого тіла та подальше відведення тепла здійснюють до температури, за якої робоче тіло розділяється на газову фазу та рідку фазу. Тепловий двигун, що працює по колу, містить камеру 46, оточеною рухомою стінною частиною 50,в яку вводиться рабоче середовище з температурою котла. Об"єм цієї камери збільшується в першій робочій фазі з відносно шви...

  ЄТФ Базієва Д. Х. і відкриття ним електрино, за властивостями схожу на ефір, якраз і становить тему цього допису. Автор Базієв і Д. Х. ні разу не використав термін "ефір", точніше у мене немає достатньої інформації, стверджувати протилежне. Але можу говорити про споріднені теми, тому, що безоплатна енергетика це є перспектива виживання людства. Отже, далі текст Родіонова В. Г., « про Дмитра Івановича Менделєєва і про відкритий ним у 19-му столітті (1869 р.) "Періодичний закон зміни властивостей хімічних елементів за групами і рядами" (авторська назва таблиці - "Періодична система елементів за групами і рядами"). Багато хто чув також, що Д.І. Менделєєв був організатором і беззмінним керівником (1869-1905 рр.) російського громадського наукового об'єднання під назвою "Російське Хімічне Товариство" (з 1872 року - "Російське Фізико-Хімічне Товариство"), яке видавало в увесь час свого існування всесвітньо відомий журнал ЖРФХВ, аж д...

  Носієм електричного струму, його квантом, є електр ино , з позитивним зарядом е + , і постійною масою m е . Інакше не може бути, тому, що Земля несе  негативний електричний заряд.  Ц е динамічна система, в якій ансамбль електр и но вихровим потоком рухається вздовж осьового електроного поля - провідника з постійною швидкістю v 0 =2,8992629∙ 10 8 м/с . Силовою основою такого руху є енергія взаємодії позитивного заряду електрино з негативним статичним зарядом провідника. Траєкторія електр ино у складі вихору є гвинтовою лінією навколо провідника з малим кроком ~10 -12 м і змінним радіусом. Для енергії пробного електрино на радіусі орбіти r i , ω од =1 с -1 - акт взаємодії, який відповідая двом рівнянням: E i = α∙ е + ∙q i E i =m е ∙ u i ∙r i ∙ ω е д , де u i  - орбітальна швидкість електрика при радіусі орбіти r i . Оскільки для i-го провідника енергія електри но є величина постійна, то добуток u i ∙r i є секторіальною швидкістю електрика в статичному...

  Статичний заряд провідників і провідність. Статичний заряд електрона поширюється від нього з нескінченною швидкістю. Також взаємодіє пара електрино. Отже, дистанційна взаємодія зарядів невід'ємна їхня властивість. Під електричним полем розуміється сфера дії статичного заряду обох знаків. При цьому величина заряду джерела не залежить від відстані і кількості інших зарядів, які одночасно взаємодіють з ним. Сила ж взаємодії залежить від відстані і має вигляд: Fi=α∙(q1 ∙q2)/r= α∙ (z1 ∙z2)/r= α∙ (q∙z)/r , Н де α=1,0404472∙10 20 Дж/Кл2- електродинамічна стала , q - негативний, z - позитивний заряди. Якщо заряди притягуються, сила має негативний знак, це правило взаємодії полярних зарядів. Якщо взаємодіють парні заряди між композиційними тілами (що складаються з атомів і молекул, а отже, з електронів та електриків) сила взаємодії обернено пропорційна квадрату відстані та має вигляд:  Fi=2γ∙(Qi ∙Zi) /ri2, Н де γ=3,6473973∙106Дж/Кл2- електростатична постійна , Qi - вільний не...