Новая физика и энергетика

     Небезпека, кров, розпуста, обман – ось що є суттю страшного роду; Той з них, хто з кам’яною душею Пройшов усі ступені злочинності; Хто холоднокровно розрізає Вдову з бідною сиротою, Кому смішне дитяче плач, Хто не прощає, не щадить, Кого вбивство веселить, Як юнакові побачення з коханою. О.С. Пушкін, «Брати-розбійники» Про добро і зло Почати доведеться здалеку, – але це тільки на перший погляд здається далеким, бо все, що стосується людини, надзвичайно переплетене й взаємопов’язане. Уже багато років я розробляю концепцію існування видових відмінностей у людстві. Вона ґрунтується на антропологічному вченні Бориса Федоровича Поршнева (1905–1972 рр.). Цьому великому російському вченому вдалося здійснити те, що справді здавалося вже неможливим: перед загадкою походження людини науковий світ, визнавши власну безсилість, опустив руки. Б.Ф. Поршнєв створив науку палеопсихологію — об’єднав весь комплекс розрізнених знань про лю...

      Навіщо дискутувати про неможливі події? Профанація науки в розпалі. Так дискредитується наука. Якби синій надгігант Рігель вибухнув сьогодні вночі, вибух був би настільки яскравим, що кидав би тіні на Землю вночі і залишався б чітко видимим навіть удень. Оскільки маса Рігеля приблизно у 21 раз більша за масу Сонця, його загибель буде надновою типу II з колапсом ядра. У цьому випадку зірка на короткий час затьмарить всю галактику. З точки зору Землі, Рігель раптово спалахне полум'ям, ставши найяскравішою точкою світла на нічному небі. Залежно від точної енергії вибуху, його видима величина, ймовірно, досягне близько -10 або -11, що буде порівнянно з яскравістю чверті Місяця. Незважаючи на неймовірну силу наднової, Земля була б цілком у безпеці. Коли масивна зірка вибухає, випромінюється смертельна хвиля гамма-променів, рентгенівських і космічних променів високої енергії. Якби наднова сталася в межах 50 світлових років від Сонячної системи, це ...

          У філософії та психології традиційно виділяють дві основні форми (або рівні) пізнання: чуттєве (емпіричне) та раціональне (логічне). Кожна з них складається з трьох основних ступенів, які послідовно ведуть нас від простого контакту зі світом до глибокого розуміння суті речей. Давайте розберемо всі ці етапи, щоб картина склалася повністю. 1. Чуттєве пізнання (формується за допомогою органів чуття) Це наш перший, найближчий контакт з реальністю. Ми пізнаємо світ «тут і зараз». Відчуття — перший і найпростіший щабель. Це відображення окремих властивостей предмета, коли він безпосередньо впливає на наші органи чуття. Приклад: Ви берете в руку лимон і відчуваєте: він холодний, шорсткий і жовтий. Сама по собі відчуття не дає розуміння, що це за об’єкт, воно лише фіксує окремі якості. Сприйняття — другий щабель. Органи чуття об’єднують окремі відчуття в єдиний, цілісний образ предмета. Приклад: Ваш мозок поєднує жовтий колір, ...

        О. І. Реріх У книзі «Агні-йога» (параграф 107) наведено точний перелік 12 стадій пізнання та розвитку свідомості. Це свого роду драбина еволюції людського духу — від звичайного, сплячого стану до космічної творчості. Давайте подивимось на всі ці сходи, щоб зрозуміти, яке місце на них займає Пустельний Лев. 12 етапів пізнання згідно з вченням О. Реріх . Кожен із цих етапів — це внутрішня якість людини, те, як її свідомість реагує на світ і вищі знання. Згідно з навчанням, неможливо «перестрибнути» кожен крок — вони проходяться послідовно. Початкові стадії ( Пробудження ) 1. Коли людина тривожна, починає смутно відчувати, що звичайне матеріальне життя — це не все. З'являються внутрішній неспокій і духовний голод. 2. Огляд навколо — етап пошуку. Людина починає озиратися, вивчати різні вчення і шукати відповіді на свої запитання. 3. Стукіт — це свідомий вибір. Людина знаходить шлях і починає активно «стукати» у двері знань (читати, практикув...

Герман Гессе справді має рідкісний дар – його книги не просто читабельні, вони відчуваються як особиста, глибока розмова з його власною душею. Не дарма у 1946 році він отримав Нобелівську премію з літератури, і його твори досі залишаються культовими для тих, хто шукає власний шлях. Кожен із його великих творів — це дослідження певної внутрішньої кризи або етапу дорослішання. Головні шедеври та їхня сутність • Сіддхартха — це квінтесенція пошуку мудрості. Книга показує, що істина не може передаватися через вчення та догми інших людей, її можна жити і відчувати лише самі. • «Степовий вовк» — блискучий психологічний аналіз людини, розірваної між твариною, дикою природою («вовк») і дрібнобуржуазним, правильним суспільством. Це маніфест самотності та пошуку гармонії через прийняття власної універсальності. • «Деміан» — це роман про пробудження. Історія про те, як важко, але необхідно, потрібно зірвати оболонку дитячих ілюзій і очікувань інших людей, щоб народитися справжньою людиною...

       Продовжимо ж розмову про фізичні особливості самого Сонця. Завдяки рентгенівським спостереженням із космічних апаратів з'явилися дані, що у жовтих зірок головної послідовності рентгенівське випромінювання в десятки, сотні разів потужніше, ніж у нашого світила, а сонячна енергія поблизу земної орбіти коливається в межах лише 0,15%, тоді як блиск аналогічних зірок змінюється на 1–2% при періоді в кілька годин. Відомо, що активність хромосфер і корон зірок перебуває у прямій залежності від швидкості їхнього обертання: що повільніше обертання зірки, то менше буйство зоряних стихій. Деякі дослідники вважають, що Сонце має порівняно малий обертальний момент: на екваторі — це всього лише 2 км/с, що в 2,5 раза менше за зафіксований у сонцеподібних зірок. При існуючій же швидкості обертання Сонця та його розмірах (які, до речі, закономірно вписані в загальний «золотий» каркас Сонячної системи), воно має регулюючий — саме навколомісячний (або місячний) — цикл обертання...

      Питання про особливий статус Сонця серед подібних до нього зірок, а отже, і про унікальність усієї Сонячної системи, тісно пов’язане з актуальною темою антропного принципу — умов не випадкової, а необхідної появи у Всесвіті білкового типу життя, його земноподібного варіанту. Це випливає з існування фундаментальних фізичних характеристик Всесвіту, величини яких досить жорстко фіксовані. Тоді, якщо органічна форма життя (з її виходом на шлях самоусвідомлення в результаті універсальних процесів самоорганізації) є виключно ймовірним етапом у Всесвіті, що розвивається, то наскільки поширене в Космосі буття, цілком аналогічне нашому? Чи ми, Земля, Сонце, планетна система, все ж настільки своєрідні, що схожих на нас «братів по розуму» й не знайти? Поговоримо насамперед про Сонце, про його особливу фізичну «статус». Понад 15 років тому астрономи дійшли висновку про певну відмінність Сонця від тих зірок, до яких наше світило найближче за фізичними характеристиками. А це...