Новая физика и энергетика

       Продовжимо ж розмову про фізичні особливості самого Сонця. Завдяки рентгенівським спостереженням із космічних апаратів з'явилися дані, що у жовтих зірок головної послідовності рентгенівське випромінювання в десятки, сотні разів потужніше, ніж у нашого світила, а сонячна енергія поблизу земної орбіти коливається в межах лише 0,15%, тоді як блиск аналогічних зірок змінюється на 1–2% при періоді в кілька годин. Відомо, що активність хромосфер і корон зірок перебуває у прямій залежності від швидкості їхнього обертання: що повільніше обертання зірки, то менше буйство зоряних стихій. Деякі дослідники вважають, що Сонце має порівняно малий обертальний момент: на екваторі — це всього лише 2 км/с, що в 2,5 раза менше за зафіксований у сонцеподібних зірок. При існуючій же швидкості обертання Сонця та його розмірах (які, до речі, закономірно вписані в загальний «золотий» каркас Сонячної системи), воно має регулюючий — саме навколомісячний (або місячний) — цикл обертання...

      Питання про особливий статус Сонця серед подібних до нього зірок, а отже, і про унікальність усієї Сонячної системи, тісно пов’язане з актуальною темою антропного принципу — умов не випадкової, а необхідної появи у Всесвіті білкового типу життя, його земноподібного варіанту. Це випливає з існування фундаментальних фізичних характеристик Всесвіту, величини яких досить жорстко фіксовані. Тоді, якщо органічна форма життя (з її виходом на шлях самоусвідомлення в результаті універсальних процесів самоорганізації) є виключно ймовірним етапом у Всесвіті, що розвивається, то наскільки поширене в Космосі буття, цілком аналогічне нашому? Чи ми, Земля, Сонце, планетна система, все ж настільки своєрідні, що схожих на нас «братів по розуму» й не знайти? Поговоримо насамперед про Сонце, про його особливу фізичну «статус». Понад 15 років тому астрономи дійшли висновку про певну відмінність Сонця від тих зірок, до яких наше світило найближче за фізичними характеристиками. А це...

     Ел Морія     Космологія (макрорівень) Що вивчає: Всесвіт у цілому, його народження (Великий вибух), просторово-часові масштаби та майбутнє. Головні питання: Як і коли виник Всесвіт? Чому він розширюється? Яку форму він має і з чого складається? Ключові теорії: Теорія Великого вибуху, теорія інфляції, темна матерія та темна енергія.  Космогонія (мікрорівень)  Що вивчає: Еволюцію конкретних об'єктів у космосі — як вони утворюються з пилу і газу та як змінюються з часом. Головні питання: Як формуються зорі та планети? Яким чином з'явилася Сонячна система? Як помирають зірки (у вигляді білих карликів, нейтронних зірок чи чорних дір)? Ключові теорії: Гіпо тези зоряної еволюції, теорії утворення планетних систем І космологія, і космогонія знаходяться у суцільній темряві сучасної науки. Вибухи, інфляції, темні матерії, утворююча власність пилу і газу це казки від дяді Альберта, послідовники якого...

      Корисна термінологія: «Космологія описує, «як влаштовано», а космогонія — «як виникло». Твердження сформованої сучасної парадигми космогонії, що природа нашого світу виключно квантово-фізична, очевидно, формуватиме нові зразки розгрому нашої планети та спричинятиме соціальні, політичні суперечності й появу нових форм диктатури та глобального тероризму. З розрахунків М. Планка світ, що складається з частинок розміром 10 -33 м, а прилади, сенсори, якими ми підсилюємо наші органи чуття, дозволяють виділити частинки та їхні характеристики в кращому випадку розміром 10 -16 м. Отже, наше знання Всесвіту, нашої сутності, якщо прийняти сучасну квантово-фізичну доктрину, по суті менше половини. Істотно відстають також наші уявлення про живий світ Всесвіту — про біосферу, про природу живої речовини, а отже, і про природу людини, її еволюцію, появу на Землі інтелекту порівняно з сучасними фізичними знаннями. Відстають: по-перше, тому що заходи, спрямовані на випра...