Новая физика и энергетика

          Хижацька творчість: етичний зв'язок мистецтва з реальністю. Борис Діденко «Роз'яснення цієї проблеми можливе тільки на видовому рівні. Вся справа в тому, що євреї – це переважно сугесторний етнос, із деяким вкрапленням неоантропів, дифузників же дуже мало. А євреїв-суперанімалів, тобто безкомпромісно сміливих, гранично агресивних суб'єктів, – практично одиниці, і то, швидше за все, з'являються вони тільки при впровадженні в генофонд «із боку». Природно, що такі індивіди гібридні, отже, дегенеративні. Свого дифузного виду виявилося недостатньо для створення єврейської автохтонної експлуататорської системи – не знайшлося потрібної кількості дурнів. Усі виявилися занадто хитрими, щоб чесно працювати: заняття ремеслом вважається у євреїв останньою справою. Так, у соціологічному дослідженні, проведеному нещодавно в Ізраїлі, близько 90% опитаних назвали своєю професією підприємництво. Тому євреям мимоволі довелося піти шляхом паразитування на соці...

     Небезпека, кров, розпуста, обман – ось що є суттю страшного роду; Той з них, хто з кам’яною душею Пройшов усі ступені злочинності; Хто холоднокровно розрізає Вдову з бідною сиротою, Кому смішне дитяче плач, Хто не прощає, не щадить, Кого вбивство веселить, Як юнакові побачення з коханою. О.С. Пушкін, «Брати-розбійники» Про добро і зло Почати доведеться здалеку, – але це тільки на перший погляд здається далеким, бо все, що стосується людини, надзвичайно переплетене й взаємопов’язане. Уже багато років я розробляю концепцію існування видових відмінностей у людстві. Вона ґрунтується на антропологічному вченні Бориса Федоровича Поршнева (1905–1972 рр.). Цьому великому російському вченому вдалося здійснити те, що справді здавалося вже неможливим: перед загадкою походження людини науковий світ, визнавши власну безсилість, опустив руки. Б.Ф. Поршнєв створив науку палеопсихологію — об’єднав весь комплекс розрізнених знань про лю...

          У 2005 році виповнилося сто років (а цього року — вже 105) від дня народження великого російського вченого Бориса Федоровича Поршнева (1905–1972) — професора, доктора історичних і доктора філософських наук, лауреата Державної премії СРСР, автора понад 250 наукових праць, присвячених найскладнішим науковим проблемам, почесного доктора Клермон-Феррарського університету. Однак ця подія пройшла абсолютно непомітно. Жодного слова в ЗМІ. На відміну від пишних похвал на честь сторіччя від дня народження порожньої, безглуздої (до того ж, як відомо, вкраденої) теорії відносності Ейнштейна (лауреата Нобелівської премії). Урочисто пройшли й вшанування на честь століття від дня народження письменника та теж лауреата тієї ж гранично політизованої премії — Михайла Шолохова, автора роману «Тихий Дон» (який, як кажуть, теж був здертий — a la Einstein — із чужого рукопису, імовірно — донського письменника Федора Крюкова). Поршнєв же знайшов відповідь, мабу...