Новая физика и энергетика

       Радіаційні пояси навколо Юпітера        Газові гіганти нашої Сонячної системи мають сильне магнітне поле. Механізм утворення такого поля починається із стабільної кори і мантії планети навколо нейтронного ядра. Атмосфера планет газова. Є можливість обчислити атмосфери газових планет. Вихідні дані: ядро Юпітера нейтронне, як у всіх планет і супутників сонячної системи; маса Юпітера становить приблизно 1,899 × 10²⁷ кг; радіус Юпітера 71 492 000 м, радіус кори Юпітера обчислимо за земними параметрами; частина нейтронного ядра у Юпітера приймаємо 60%, на прикладі Місяця; щільність кори Юпітера приймаємо 2000 кг/м 3 ; для першого наближення приймемо товщину атмосфери планети нульовую, в подальшому будемо апроксимувати розміром атмосфери. 9,20194284972∙10 12 кг/м 3 щ ільність нейтронної речовини 1. Обчислимо радіус кори Юпітера за земними параметрами: радіус стратосфери Землі 6 371 км + 50 км=6 421 км; де радіус ...

      Ядра планет і їх супутників є нейтрон ною речовин ою , щільність якої становить 9,20194284972∙10 12 кг/м 3 , щільність лунного грунт у ~ 2000 кг/м 3 . Масса Місяця 7,36 × 10 22 к г. С е редн і й рад і ус Місяця 1737,1 к м . Нехай х будет рад і ус нейтрон н ої речовини , щ о є ядро м Місяця. Складаємо і вирішуємо кубічне рівняння :       7,36 × 10 22 к г  = 4/3∙π∙2000∙(1737,1∙10 3 - х) 3 + 4/3∙π∙9,20194284972∙10 12 ∙ х 3 . Маємо , х~1045,0478 к м , щ о і є рад і ус нейтрон н ої речовини у центр і Місяця , а це 60% від радіусу кори супутника . Точно так можемо знайти розміри нейтронного ядра Землі, додавши вагу нашої цівілізації.  Нарешті визначення маси планет є можливість обчислити ученю 8-го класу нашої школи. 

    Збуджений стан Сонячної системи сьогодні поширюється на весь організм системи (на всі планети та міжпланетний простір). Новий вид адаптації Землі до зовнішніх впливів ускладнюється техногенним порушенням природного (природного) стану геологічного та геофізичного середовища. На нашій планеті відбувається перетворення електромагнітного каркаса (переполюсування геомагнітного поля), відбуваються речові зміни (озонове та водне насичення газоплазмових оболонок). Зміна фізичного стану Землі супроводжується кліматичними, біосферними адаптаційними процесами. Ці процеси дедалі інтенсивніше й прискореніше насичуються неперіодичними швидкопротікаючими процесами (катастрофами). Вже існують наукові докази того, що підвищення моральної якості людства зменшить кількість та енергію комплексних катастроф. Виникла гостра необхідність у глобальному картографуванні сприятливих та катастрофічних регіонів відповідно до якості геолого-геофізичного середовища, видів космічних впливів та ві...

     Авторство: NASA / JPL-Caltech / USGS. Джерело: science.nasa.gov Венера є другою планетою від Сонця і найближчою сусідкою Землі. За розміром і масою вона дуже схожа на нашу планету, через що отримала назву її двійника. Однак умови на поверхні кардинально відрізняються від земних: температура сягає понад 467 °C, а атмосферний тиск поблизу поверхні у 92 рази перевищує земний. Венера обертається навколо своєї осі у зворотному напрямку відносно більшості планет Сонячної системи, тому для спостерігача на поверхні Сонце сходило б на заході й заходило б на сході. Один оберт навколо осі займає 243 земні доби. Атмосфера планети складається переважно з вуглекислого газу і вкрита суцільним шаром хмар із сірчаної кислоти, які роблять поверхню недоступною для прямого оптичного спостереження Це зображення поверхні Венери крізь суцільний хмарний покрив створене на основі радарних спостережень, зокрема знімків апарата Magellan, який охопив понад 98 % поверхні планет...

      Земля та все, що на ній живе, переживає зараз у складі Сонячної системи один із найвідповідальніших етапів своєї еволюції. Космічна пружина часу стиснута до межі, і потік нових процесів у всіх оболонках Землі та її шарах зачіпає й біосферу. Людство, як найдосконаліша форма життєвих одиниць у біосфері, потураючи своїй безвідповідальності, безволі, гідно вступає в новий виток можливостей творчого життя. Саме коомофобія позбавила людей пізнавальної незалежності, і людство, здебільшого несвідомо, занурюється у все більш «гаряче невідоме». Таємниці життя: його сили, його форми, його нескінченність, його еволюція, революція, трансволюція — залишилися таємницями. Відкинута ефірна матеріальність і недослідженість ефірних потоків космосу, планет, Землі зумовили трагічну ізоляцію людей від загального стовбура Життя в Сонячній системі. І, тим не менш, солідарність Космічного Життя ніколи не залишала «людей сиротами», допомога завжди була і буде. Питання в тому, хто з нас, ...

   Наприкінці 90-х років підтвердилися повідомлення, що Уран підвищив свою електромагнітну потужність більш ніж у 30 разів. Американський зонд «Улліс» був направлений до Сонця для вивчення магнітного поля, так званого сонячного диполя. Диполя не було виявлено взагалі, і Сонце виявилося «магнітним монополем».  Але досі вчені, а школярі взагалі не знають, що Сонце не має магнітного поля. Постійно зростає потужність електромагнітного випромінювання Юпітера не просто на відсотки, а в рази. Зв'язка Сонце-Юпітер утворює електромагнітний каркас усієї Сонячної системи. І ось раптом виявляється, що енергоємність цієї гігантської системи також збільшується в рази. Першим встановленим наслідком підвищення енергоємності Сонячної системи стало зростання найбільш значних метеорологічних катастроф на Землі. До 2000 року їхня кількість зросла в 4, 5 рази. Кожна подібна катастрофа має витрату енергії не менше 10 23 джоулів. Звідки черпається така енергія? Після всього вищесказаного...

1. Головним результатом зіткнення снаряда з нейтронним темним протосонцем є запуск ФПВР. Спочатку темне пасивне нейтронне тіло протосонця, яке безтурботно обертається навколо центрального тіла Галактики, раптом спалахнуло яскравим вогнем і перетворилося на зірку. Таку подію астрофізики називають народженням наднової, хоча правильніше говорити просто про народження нової зірки. Астрономи говорять про 40 зірок, що народжуються щорічно. У космічному просторі немає іншого способу народження зірки, крім зіткнення двох нейтронних тіл. Це пов'язано з тим, що нейтронне тіло, по-перше, має надзвичайно велику міцність, а по-друге, щоб запустити ФПВР, необхідно миттєво подрібнити певну кількість нейтронної речовини до ультрадисперсного стану з виділенням вільних електронів і електрино. Саме цю роботу виконує нейтронний снаряд, злітаючи в протозірку. Ультрадисперсна маса, що утворюється при зіткненні, є первинною плазмою, яка інтенсивно зростаючи в обсязі, розширюється у всіх напрямках від міс...