Метаморфози Сонячної системи
Наприкінці 90-х років підтвердилися повідомлення, що Уран підвищив свою електромагнітну потужність більш ніж у 30 разів. Американський зонд «Улліс» був направлений до Сонця для вивчення магнітного поля, так званого сонячного диполя. Диполя не було виявлено взагалі, і Сонце виявилося «магнітним монополем». Але досі вчені, а школярі взагалі не знають, що Сонце не має магнітного поля.
Постійно зростає потужність електромагнітного випромінювання Юпітера не просто на відсотки, а в рази. Зв'язка Сонце-Юпітер утворює електромагнітний каркас усієї Сонячної системи. І ось раптом виявляється, що енергоємність цієї гігантської системи також збільшується в рази.
Першим встановленим наслідком підвищення енергоємності Сонячної системи стало зростання найбільш значних метеорологічних катастроф на Землі. До 2000 року їхня кількість зросла в 4,5 рази. Кожна подібна катастрофа має витрату енергії не менше 1023 джоулів. Звідки черпається така енергія? Після всього вищесказаного ясно, що ця енергія надходить безпосередньо з міжзоряного простору. Цей факт і є фундаментальним для всіх наших подальших міркувань.
Клімат
і переполюсовка
Для
багатьох дослідників вже
стало
ясно, що погода і клімат на Землі
контролюються саме поведінкою магнітного
та електричного полів, якими Земля
пов'язана із зовнішнім середовищем —
Сонцем, Юпітером, іншими планетами та
міжпланетним простором.
Простір, який зараз оточує Землю, перебуває в постійному магнітоелектричному «мерехтінні», тобто ми маємо магнітоелектричну нестабільність. З'являються умови для різких коливань температур, зародження тайфунів, ураганів, супертайфунів, суперураганів. Постійне внесення в стан Землі додаткових енергій і речовини викликає у самого організму Землі складні адаптаційні процеси. Земля весь час перебуває в автоматичному пристосуванні до того оточення і зовнішніх впливів, в якому вона знаходиться.
До подібного пристосування відноситься і переполюсовка геомагнітного поля Землі, що почалася наприкінці XIX століття. Цей процес неминуче супроводжується і буде супроводжуватися великими кліматичними перетвореннями. По території Канади і в напрямку від Антарктиди назустріч один одному рухаються Північний і Південний полюси Землі. Швидкість переміщення Північного магнітного полюса у 2000 році перевищила 20 км на рік (при фоновому русі 3-4 см на рік). Переміщення полюсів реєструвалося й раніше, але зараз цей процес набув незворотного характеру.
Формування
нового клімату
ЗемліМожна
говорити про перетворення клімату
планети. Про зміни, що чекають на Землю
в найближчому столітті, в тому числі й
про щойно описані, попереджалося в
«Листах Махатм», книгах Є.П. Блаватської
та Вченні Живої Етики, переданому через
Олену Реріх. Цінність зазначених книг
не стільки в детальному описі процесів,
що нині розпочалися. Головна їхня
цінність у тому, що вони запропонували
досить докладно розроблену систему
заходів реагування на описані зміни.
Ця система знань може здатися дещо
незвичайною, але зміни, що відбуваються
на планеті, також навряд чи можна назвати
буденними.
Антропогенна активність вийшла на планетарний масштаб і тому стала визначальною для набору чинників впливу. Хотілося б звернути увагу й на те, що ця діяльність не компенсує космічну, як це має бути у випадку еволюції людства в природному для Космосу ключі. Саме природозаперечна спрямованість такої діяльності, зумовлена, зокрема, і станом сучасних наукових знань, посилює катастрофічність сценарію розвитку енергоємних планетофізичних процесів.
Разом з цим різко змінюються кліматичні умови. Помітно збільшилася кількість техногенних і природних подій, надзвичайних з точки зору звичайного розуміння. Ще наприкінці XIX століття посвячені й освічені індійські Махатми попереджали про те, що насуваються великі, зокрема кліматичні, перетворення на Землі.
Космічні
флуктуації речовини та енергії
«Досліджуючи»
міжпланетний простір протягом кількох
десятиліть, зонди виявили настільки
значне збільшення речовини та енергії
в міжпланетних порожнинах, що, як би,
сама собою відпала питання про причини
фіксованих нами катастрофічних земних
процесів.
Сьогодні однозначно встановлено, що останні великі землетруси, виверження вулканів, торнадо, урагани, цунамі тощо є нічим іншим, як реакцією планети на значні надходження речовини та енергії всередину всієї Сонячної системи. Ця енергія має міжзоряне походження, що фактично зареєстровано далекими зондами.
Тому, розглядаючи причини глобальних процесів на Землі, не можна обмежуватися пошуком лише історичних аналогій подій, що відбуваються, мовляв, так, таке вже було на Землі, і ось знову повторюється. Вирішальний вплив на те, що відбувається в геолого-геофізичному середовищі, чинять саме швидкопротікаючі енергоємні процеси, аналогів яких очевидні історичні свідчення не мають. Однак є геологічні аналогії.
Один із таких процесів мав місце 67 мільйонів років тому, коли на планеті загинули динозаври. Переконаність багатьох вчених у тому, що насувається нова глобальна катастрофа, призводить до того, що ця інформація сьогодні замовчується в глобальному масштабі. Тим більше що в рамках понять сучасної фізики цей процес може розглядатися лише як катастрофічний. Але світова інформаційна система продовжує утримувати людський інтерес і сприйняття в рамках економічної моделі.
Сучасна
фізика сьогодні занадто слабка
Сучасна
фізика являє собою сьогодні вельми
жалюгідне видовище при спробі трактування
того, що відбувається. Власне
«фундаментальної» фізики для цього
сьогодні просто не існує. Є фундаментальна
технічна фізика, але не фізика Природи.
Саме
технічна складова фізики протягом
кількох століть так званого «наукового
прогресу» переконувала кожну людину,
що вищезгадана «речова природа» має
пріоритет перед «неречовою». Саме
технічна фізика, будучи по суті
неповноцінною, трактувала людську
діяльність як щось, що має більше право
на існування, ніж процеси, які в Природі
природно регулюються самою Землею,
Сонцем, Юпітером, Ураном, Венерою тощо.
Зараз, коли космічні процеси набули
особливо «гарячого» характеру, вчені
під тиском світової інформаційної
системи фактично уникають надавати
глобальну інформацію через масові
канали.
Чому це так важливо? У Вченні Агні Йога сказано: «Краще суворо знати, ніж розчулюватися в невігластві». Коли наші іноземні колеги кажуть: «Навіщо Ви лякаєте людей?», — ми відповідаємо: — «Ви не лякаєте, але це не скасовує факту, що Міссісіпі та Міссурі скоро злиються». Реальність треба знати. Якщо прибережне населення згаданих річок не інформується про дійсний стан природи, воно не бере участі ні фізично, ні психічно в тому, що відбувається навколо нього. Іншими словами, не здійснює необхідних, хай хоча б психічних, корективів, щоб хід природного процесу не був настільки катастрофічним.
Прогнози
щодо Англії та Франції
Однак
такі об'єктивні процеси корисно і
необхідно знати. Відповідно до передбачень
Махатм. Англія
в наступному тисячолітті одна з перших
зануриться в океан, повторюючи долю
знаменитої Атлантиди. За нею піде
Франція. (Див. «Листи Махатм», лист 92А).
Цей процес, природно, відбуватиметься
протягом значного проміжку часу. З
кожним роком в Англії та на території
континентальної
Європи відбуваються все частіші й масштабніші повені, Франція та Іспанія почали зазнавати потужних натисків стихії та температурних рекордів.
Інформація про загальні космічні процеси, що відбуваються в Сонячній системі, та їхній вплив на земні процеси важлива не тільки для моїх колег-вчених. Кожен з вас — чи то дорослий, дитина, літня людина — якщо володіє знанням загальної ситуації та її окремими проявами, то має реальну можливість на неї впливати. Така роль знання про дійсність і роль психічної енергії людини. ^
Ті, хто знайомий з Вченням Агні Йога (Живою Етикою), знають, наскільки такий вплив може бути істотним. Пізніше ми детальніше повернемося до цього питання. Тут доречно сказати наступне. У Вченні повідомлено, що людська енергія, яка впливає на навколишній простір і моделює процеси, що в ньому відбуваються, носить назву «психічної». За своєю значимістю вона визначена також і як «Всепочаткова». Іншими словами, психічна енергія — це основний вид енергії, що впливає на всі космічні та земні процеси. Технічній фізиці цей вид енергії досі невідомий. Вона визнає лише найгрубіші енергії, які є лише спостережуваним наслідком процесів, зумовлених психічними або Всепочатковими енергіями, або, якщо використовувати мову древніх вчених, зумовлених проявом ефіру.
Ефір
як арсенал пізнання
Багато
успіхів сучасної біофізики, а також
нової фізики, стають можливими завдяки
поверненню в них поняття Ефіру як
арсеналу пізнання. Саме
цій темі були присвячені праці Є. П.
Блаватської «Викрита Ізіда» та «Таємна
Доктрина». Три десятиліття потому тема
була продовжена в серії книг «Агні
Йога», які є новим щаблем пізнання Людини
та Природи.
У книзі «Ієрархія» серії «Агні Йога» сказано: «Наповнене серце відчуває всі коливання», — так говорить давня мудрість про серце, наповнене ефіром. Те, чим дихає космічний простір, тим дихає чуйне серце. (Ієрархія, 107)
Людська свідомість
У
Вченні Живої Етики багато уваги приділено
поясненню субстанції ефіру. Крім фізичної
оболонки, всередині та поза якою існує
наша свідомість, кожна людина має ще й
ефірну оболонку, що складається з ефірної
матерії. Саме ефірна матерія і є тим
«фізичним вакуумом», який присутній у
кожній точці простору Всесвіту і тому
є певною загальною матеріальністю і
для людини, і для Космосу. Найчутливішим
органом для осягнення цієї матеріальності
Вчення називає Серце. Серце (з великої
літери) — це не стільки механічний
орган, що складається з фізичної речовини,
скільки ефірна складова частина серця,
яка у всі віки привертала до нього увагу
як до джерела любові, співчуття та
милосердя. Тому слово Серце тут пишеться
з великої літери.
Саме ефірна або «тонка» матерія відповідає за почуття людини. Ще раз повторимо: ця матерія всюдисуща, але усвідомлення цієї матерії здійснюється Серцем людським при розвитку особливих духовних якостей. Саме розвиток таких якостей, наприклад, у екстрасенсів, і робить їх сприйнятливими до процесів, що відбуваються далеко за межами можливостей людського зору, слуху та будь-яких інших відомих почуттів. Книга «Серце» тієї ж серії Агні Йоги присвячена саме цьому унікальному людському органу пізнання.
«Головне здивування зазвичай полягає в тому, чому люди не можуть бачити Тонкий Світ фізичним оком. Але, звичайно, тому, що око ще не може подолати трансмутацію ефіру. (Серце, 106)
Головним висновком з усіх новітніх відкриттів науки про ефір є те, що людська свідомість є найпотужнішим чинником, який формує багато земних процесів, а також її відгук на космічні процеси. Сукупна планетарна свідомість людства, будучи негармонізованою з природними процесами, є основною причиною більшості природних катастроф на планеті. Саме ця, здавалося б, проста думка лежить в основі всіх вчень давнини і пояснюється у вже відомих працях: «Листи Махатм», «Таємна Доктрина», книги Агні Йоги — Живої Етики.
XX століття трагічне не стільки війнами, скільки відірваністю інтелектуального багажу техногенно орієнтованого людства від фундаментальних знань про природні процеси. І ця трагічність наростає зі збільшенням техногенного тиску на геолого-геофізичне середовище та з різким падінням морального потенціалу людства.
У багатьох геліофізиків виникає побоювання, що Сонце може здійснити суперспалах (енергією до 1044 ерг), що призведе до іонізації всієї атмосфери та перестворення магнітосфери. Крім того, характерна «ламкість» перебігу 23-го Сонячного циклу, при якій майже спокійні дні змінюються днями рекордних показників плямоутворення, спалахів тощо.

Коментарі
Дописати коментар