Новая физика и энергетика

          У 2005 році виповнилося сто років (а цього року — вже 105) від дня народження великого російського вченого Бориса Федоровича Поршнева (1905–1972) — професора, доктора історичних і доктора філософських наук, лауреата Державної премії СРСР, автора понад 250 наукових праць, присвячених найскладнішим науковим проблемам, почесного доктора Клермон-Феррарського університету. Однак ця подія пройшла абсолютно непомітно. Жодного слова в ЗМІ. На відміну від пишних похвал на честь сторіччя від дня народження порожньої, безглуздої (до того ж, як відомо, вкраденої) теорії відносності Ейнштейна (лауреата Нобелівської премії). Урочисто пройшли й вшанування на честь століття від дня народження письменника та теж лауреата тієї ж гранично політизованої премії — Михайла Шолохова, автора роману «Тихий Дон» (який, як кажуть, теж був здертий — a la Einstein — із чужого рукопису, імовірно — донського письменника Федора Крюкова). Поршнєв же знайшов відповідь, мабу...

  Теорія Б. А. Діденка (яку іноді називають «теорією Поршнєва — Діденка») припускає, що людство не є єдиним біологічним видом, а всередині нього латентно існує кілька видів, слабко здатних до схрещування, які сформувалися на стадії появи сучасного людства.  На основі оригінального прочитання ідей Б. Ф. Поршнєва розробив власну антропологічну теорію (так званий «відизм»).  Відмінність цих видів була закладена колізіями, пов'язаними з канібалізмом, що практикувався у первісні часи, і це призвело до появи: «суперанімалів» — канібалів; «суггесторів» — тих, хто імітує канібальську поведінку; «дифузників» — які є звичайною жертвою канібалізму і становлять більшість людства; «неоантропів» — здатних протистояти суггестивному впливу «хижих» видів завдяки розвиненим інтелектуальним здібностям. Представники різних видів відіграють різні ролі в соціумі, панівним видом нині є суггестори, яких відрізняє підступність та вміння маніпулювати свідомістю інших. Професійним...