Цивілізація канібалів 4. Єврейська Трагедія

 

 

 

 

 

Хижацька творчість: етичний зв'язок мистецтва з реальністю. Борис Діденко

«Роз'яснення цієї проблеми можливе тільки на видовому рівні. Вся справа в тому, що євреї – це переважно сугесторний етнос, із деяким вкрапленням неоантропів, дифузників же дуже мало. А євреїв-суперанімалів, тобто безкомпромісно сміливих, гранично агресивних суб'єктів, – практично одиниці, і то, швидше за все, з'являються вони тільки при впровадженні в генофонд «із боку». Природно, що такі індивіди гібридні, отже, дегенеративні.

Свого дифузного виду виявилося недостатньо для створення єврейської автохтонної експлуататорської системи – не знайшлося потрібної кількості дурнів. Усі виявилися занадто хитрими, щоб чесно працювати: заняття ремеслом вважається у євреїв останньою справою. Так, у соціологічному дослідженні, проведеному нещодавно в Ізраїлі, близько 90% опитаних назвали своєю професією підприємництво. Тому євреям мимоволі довелося піти шляхом паразитування на соціальних тілах інших народів, що, звичайно ж, не могло викликати схвалення з боку «гойських» хижаків. Додатковим фактором з'явилася «відокремлювальна» релігія юдаїзму.

У результаті історична доля цього зловредного і злощасного племені склалася так, що вони несуть у собі потрійну хижу силу. По-перше, збереглася реліктова кровожерливість давнього племені, каїнова печать часів дисперсії людства, коли загальноприйнятим був поділ за принципом: «люди – це тільки наше плем'я, всі інші нелюди, не люди». Звідси – віднесення всього іншого, неєврейського людства, до «акумської», або «гойської», тобто скотської породи.

По-друге, так само, як і євреї, вважають лише себе «людьми» всі «злодії в законі», кримінальні авторитети. Це є вимушеною психологічною захисною реакцією на придушення та неприйняття їхньої асоціальної поведінки суспільством. Єврейський етнос так само точно є фінансово-лихварською мафією з давніми традиціями. Точніше, потужна сугесторна паразитарна «підсадка» «пов'язала» і втягнула в неправедне «діло» майже весь єврейський народ. Тим самим ці сугестори роблять неймовірно страшну, чорну «послугу» всім чесним євреям, замазуючи у суспільній думці і їх. Але треба розуміти, що хижі гомініди не мають, у принципі, відношення до тієї нації, під яку вони мімікрують, бо вони – інший вид! На жаль, у євреїв це співвідношення хижих і нехижих індивідів далеко не на користь останніх, які опиняються тому в повному «моральному безправ'ї»: найменший «внутрішній» бунт нещадно придушується таємними володарями цієї безпрецедентної паразитарної етносистеми.

Нарешті, третя складова – це абсолютно безпідставне «елітне» самовисунення євреїв, і це у них теж не що інше, як захисна реакція. Хижа аристократія у всіх етносах проголошує себе «расою панів» – порівняно з народним бидлом, простолюдом, про яке ці «благородія» так чи інакше дбають як про субстрат. Євреї ж не мають власної аристократії. Вони, через непомірний аморальний вплив «своїх» сугесторів, органічно не здатні поводитися благородно (це детально описано В. Зомбартом та О. Вейнінгером). До того ж психосоматично – за звичками і за зовнішністю (про це – у Ч. Ломброзо та Г. Клімова) – вони належать до розряду «некрасивих» хижаків (для порівняння, щось на кшталт гієн, а не левів чи снігових барсів), тут позначилися процеси дегенерації, що торкнулися єврейського етносу. Тому вони мають моторошний комплекс меншовартості, звідси і їхнє самопроголошення («реактивність», за Фрейдом) себе «богообраними людьми», «божим народом».

Але навряд чи хтось сторонній їх кимось обирав. Це типова сугесторна, – бо без жодної самокритичності, але «зате» з граничним нахабством і безпардонністю, – до того ж досить вульгарна вигадка. Їхній бог Єгова дуже близький за духом до дикого африканського чаклунського культу Вуду. Надзавдання обох культів – юдаїзму та «вудуїзму» – наслати мор і загибель на будинки власних ворогів. Різниця лише в тому, що в юдаїзмі вороги – всі неєвреї. Найкраще про цю «силу Єгови» говорять самі ж євреї.

"Йосип Бродський, ритуально опплювавши у статті в «Известиях» повалену Росію, так пояснює суть єврейства. Він, мовляв, стовідсотковий єврей не лише за спорідненістю, а й за духом: «У моїх поглядах присутній істинний абсолютизм. А якщо говорити про релігію, то, формуючи для себе поняття верховної істоти, я б сказав, що Бог є насильство. Адже саме такий Бог Старого Завіту.» (С. Г. Кара-Мурза «Інтелігенція на попелищі Росії», М., 1997).

Всім цим сугестори-євреї роблять гранично страшну і небезпечну «послугу» нехижим – які працюють чесно – євреям, саме єврейському народу, який помилково вважається єдиним етносом. У цьому й полягає Єврейська Трагедія.

Цю тему порушив у своїх численних книгах Григорій Клімов. Зокрема, багато говориться про виродження єврейського народу, але проблема ця висвітлена ним абсолютно невірно, і дуже схоже, – зроблено це навмисно, з метою дискредитувати правильні, в принципі, ідеї. Сталося ж наступне. Представники цієї розгалуженої спільноти (що складається переважно з сугесторів), які іменуються «євреями», або в слов'янських мовах «жидами», в результаті своєї пронозливої діяльності, як кажуть, перехитрили самих себе. Позначилася згубність існуючої у євреїв практики «успадкування» національності лише за материнською лінією. Їхній звичай підсовувати своїх жінок «сильним світу цього» призвів до страшного засмічення єврейського генофонду. У їхньому середовищі виявилося дуже багато міжвидових гібридів із другого покоління F2, тобто явних виродженців. Все через те, що подібні хижі володарі світу – образно кажучи, Артаксеркси – самі, як правило, є дегенеративними гетерозисними гібридами. Так що єврейські Есфірі (всі ці незліченні «кремлівські дружини») своїм потомством від них завдають величезної шкоди всьому єврейському народу.

Євреї до того же практикують ще одну «селекційну» нісенітницю. Вони навіть своїх явних виродженок – потворних, безперспективних у плані заміжжя жінок намагаються будь-яким шляхом прилаштувати до справи репродукції, запліднити хоч за плату. Тим самим вони пропускають у свій генофонд навіть вироджене покоління F3, яке в інших націях у подібних випадках благополучно йде в пісок через сумний, але безневинний механізм стародівства.

Потому не слід дивуватися тому факту, що серед євреїв божевільних у шість разів (дані Ч. Ломброзо) більше, ніж в інших націях. Дивно, навпаки, те, що їх не більше. І в загальному випадку, євреї досі не вимерли лише завдяки якійсь вигадливій ненавмисній «самоселекції», при якій від змішаних шлюбів і зв'язків із міжвидовими гібридами частково народжуються все ж таки і майже чистокровні, у всякому разі, без гібридних ознак діти. Хоча генетично вони все ж таки трохи зачеплені міжвидовим змішанням, в основному – через кросинговер, що змішує материнський і батьківський генетичний матеріал у гаметах при мейозі.

Імовірність такої «самоселекції» дорівнює 25% (четверта частина нащадків) для батьківської пари гібрид-гибрид (тут прийняті такі позначення. У поколінні батьків (Р): ХХ – набір генів хижих індивідів. НН – нехижі гени. ХН – гібридний, хижо-нехижий набір генів. Покоління дітей (F1), відповідно: хх – хижі гени, нн – нехижі, хн – гібридні. При контакті хижих і нехижих партнерів народжуються у 100% міжвидові гібриди: ХХ + НН /батьки, покоління Р/ = хн + хн + хн + хн /діти, покоління F1/): ХН + ХН = хх + хн + хн + нн. Для гібрид-негібридної пари вона досягає 50% (половина нащадків): ХН + ХХ = хх + хх + хн + хн. І також у половині подібних випадків народжуються напівбожевільні міжвидові гібридні нащадки (хн) уже наступного покоління, чергового кроку дегенерації, ще більш неблагополучного в плані психосоматичного здоров'я. Саме вони дають всю ту масу єврейських талантів із парадоксальним мисленням, які проявляють себе у всіх сферах творчої діяльності. Але одночасно вони ж дають і ту величезну «значущу цифру» єврейських божевільних – у 6 (!) разів більше, ніж у інших народів. Тобто зазначена парадоксальність мислення є всього лише відносно «благополучною гілкою» більш великої «порості» параноїдальності.

Але з тією ж імовірністю 25% при контактах гібрид-гибрид можливе народження і нехижої дитини (нн). Тільки таким чином у єврейський генофонд проникають дифузники та неоантропи. Саме вони і є ті самі, яких називають «хорошими євреями», і якось машинально, ненавмисно, але образливо кажуть позаочі про них: «він єврей, але людина хороша». Причому більше «викарабкується» саме неоантропів. Це пояснюється тим, що (гібридному) дифузнику важче впровадитися в єврейські клани: і єврей не одружиться з дурненькою, і єврейка не піде за п'яницю чи «невдаху». Хоча подібні прецеденти, у вигляді винятку, що підтверджує правило, і існують. Але цей «вихід», втеча з хижого «генетичного полону» все ж таки не минає безслідно – таким «селекційним вихрестам», як правило, буває властиве слабке фізичне здоров'я.

Врятувати становище може тільки якесь, образно кажучи, «викрадення сабінянок». Єврейським чоловікам необхідно відмовитися від своїх жінок і почати брати, брати і брати неєврейських дружин, та ще б – у посиленому, «гаремному режимі». Тоді організується два рятівні генетичні потоки. Один, нехижий (від дифузних дружин) розчиниться в іншому людстві, подібно до того, як зникли десять колін Ізраїлевих, і як розчинилися середньовічні сефарди серед решти населення Західної Європи. До речі, саме тому серед західних європейців настільки багато індивідів, схожих зовні на євреїв, але які не мають їхніх інших якостей.

Другий же потік – від сугесторних дружин (бажано б арабок) – дасть у перспективі хижий, сугесторний народ, вважай, чисто давньоєврейський, «домойсеївський». Відбудеться відновлення давнього єврейського генотипу «дозавітних» часів, за типом відновлення поголів'я європейського зубра. Це буде веселий (що поступається, правда, в дотепності нинішнім євреям), лукавий, але все ж таки не настільки підступний і, головне, не болісно зарозумілий народ. В обох селекційних потоках необхідно буде в першу чергу якось щадно вибраковувати вундеркіндів (можливо, просвітництвом, якимось «плануванням сім'ї»). «Вундеркіндізм» – це ознака явної дегенерації, як ранні вторинні статеві ознаки у немовляти. Людина повинна розумнішати повільно, лінійно-поступально і неспішно – все життя…

Третій, останній потік – потомство нинішніх чистокровних левітів (недавні обстеження підтвердили генетичну близькість коенів) та інших євреїв, які не погодилися із запропонованими новим світовим співтовариством євгенічними заходами, залишиться в гордій самоті і швидко втратить свій «нехороший» статус. Це буде народ як народ – реліктовий, важковаговий, щось на кшталт аборигенів Австралії, айнів, айсорів чи готтентотів – із дивацтвами, але терпимими, типу пристрасті к пейсам та лапсердакам. Усі три потоки, залишається додати, є чисто фантастичними, наче згадані раніше нездійсненні футурологічні прогнози. Можливо навіть, що все йде навпаки, – чи не відбувається зараз саме вибракування всього гойського людства сіоністськими ватажками?..

Єврейський етнос яскраво демонструє ще один зв'язок, крім згаданої раніше етико-естетичної залежності. Це – взаємозалежність між моральністю та інтелектом, ширше, творчим потенціалом індивіда. Жоден народ у світі не ставиться до своїх талантів так дбайливо, як це роблять євреї. Єврейські вундеркінди – таке ж звичайне явище, как російські п'яниці чи американські наркомани та обжори. На слуху дуже багато єврейських талантів у найрізноманітніших сферах культури, науки, політики, – куди не кинь, усюди жид (до речі, абсолютно не зрозуміло, чому вони ображаються на слово «жид»?! Адже це – звичайна російська (і взагалі європейська) транскрипція їхньої самоназви: іудеї, юден, джудіш, жид. У польській та українській мовах їхня нормативна літературна назва саме «жид», в інших слов'янських мовах вона залишилася на рівні просторіччя. Так чого вони тут знайшли образливого?, одним словом. Це вже стало трюїзмом, банальністю.

Але ось геніїв світового масштабу, і це теж загальновідомий факт, серед євреїв удень зі свічкою не знайти. Здавалося б, при такому ретельному просіюванні народної маси, яке здійснюється в єврейських популяціях, усі генії мали б застрягти в решеті відбору і дати світу великі імена. Але ось нескромна – «Juden ueber alles» – книга «Знаменитые евреи» є, а скромненької хоча б брошурки «Євреї генії» щось не видно у продажу. Немає єврейських творців великого масштабу, яких можна було б порівняти з Шекспіром, Моцартом, Бахом, Бетховеном, Рахманіновим, Рафаелем, Рембрандтом… А все більше якісь епатажники, сміхачі, капосники, плагіатори…

Хоча і тут, у цьому спрощенні та знеособленні є своя позитивна вершина – це наукова популяризація. Досить указати на генія популяризації, на чудових, захоплюючих книгах якого («Занимательная механика», «Занимательная физика», «Занимательная алгебра» та ін.) виростали два покоління радянських учених, – це «доктор цікавих наук» Яків Ісидорович Перельман, який помер від голоду в блокадному Ленінграді у 1942 році.

До того ж, як не дивно, найбільш «просунуті» у плані геніальності єврейські мислителі є заодно і найпалкішими критиками «єврейського торгашеського духу». Проклятий синагогою «собачий князь» Барух Спіноза, головний антисеміт планети Карл Маркс, нещадні критики єврейства Отто Вейнінгер, Вернер Зомбарт та інші. Багато з них, до речі, дуже погано закінчили – чи випадковість це? Єдиний єврей (і то лише за матір'ю, у графі ж «батько» у нього – красивий, таємничий прочерк), який витягує на геніальність, – це не визнаний іудейськими ортодоксами Месією Ісус Христос, і його теж, як відомо, спіткала трагічна доля.

Все це тому, що аморальність, властива сугесторам (отже, в масовому порядку і євреям), якраз і не дає їм можливості досягти справжніх духовних та інтелектуальних висот у творчості. Незважаючи на всі їхні інтелектуальні задатки, енергійність, наполегливість, діловитість, – одним словом, надпасіонарність. Інший би народ за таких додаткових якостей був би напевно поголовно в геніях. Взяти тих же п'яних дуриловім росіян – у найжахливіших умовах із порожніх консервних банок ліплять дивовижні «ноу-хау» і піонерні речі голими руками мимохідь майструють. Бо не заради користі стараються, вигоди не шукають, а насамперед для душі та в охоту тішаться.

Слід зазначити, що давно вже, років 40, якщо не більше, у світі витає думка про якесь звернення до фінансистів Заходу, а це означає в основному до міжнародних банкірів-євреїв, щоб вони врятували Землю, якнайшвидше модернізували виробництва, оздоровили екологію планети. Кинули б на цю справу свої капітали, та вистачило б, мабуть, і половини. Дехто виношував ідею звернення з подібною відозвою до равинів світу. Мовляв, ось тоді єврейський народ і став би, воістину, Народом-Месією, рятівником людства, його б прославляли благородні нащадки тощо «фантазії на єврейську тему».

Ця думка – природний наслідок аналізу реальної ситуації, що склалася у світі, спроба чесних людей розібратися з міжнародним єврейством «по-хорошому». Спроба здорова, і менше з тим нереальна. Щось на кшталт пропонувати грабіжникові швидко віддати гроші і надалі більше не грішити. Нонсенс! І справді бо кишка тонка у них, щоб справді отак, «по-російськи сорочку рвонувши на грудях», шиканути на весь світ, здивувати земний чесний народ!

А реальна допомога Землі, яку могли б надати їй єврейські (та й усі інші) великі капіталісти, була б дуже своєчасною. Нехай собі залишать по мільйону, а решту накраденого у людства слід повернути, ось тоді люди, можливо, їх і пробачать злегка. Буде за що! Безвідходні технології, екологічно чисті виробництва, вирішення проблеми утилізації ядерних та отруйних відходів. І взагалі – перехід до зовсім інших джерел енергії. Припливні електростанції, відновлення річок, повне закриття ГЕС, АЕС. Використання енергії вітру, атмосферної електрики, Сонця – чому б не вистелити частину Сахари сонячними батареями? Енергія Землі – геотермальні джерела, гравітаційні двигуни… Подібних реально здійсненних проєктів – багато сотень! Аби знайшлися гроші – ці проєкти дійсно дорогі, тому корисливі шукачі прибутку не зацікавлені в їх здійсненні. А це ж принесло б таку користь людству, яку і словами не висловити. Який там Грінпіс?! Блошиний цирк, і тільки! До того ж, більшість усіх цих «зелених» насправді є «блакитними» епатажниками.

Але, на жаль і на превелике для людей розчарування, єврейська допомога людству настільки ж малоймовірна, як і лагідний четверговий дощик на Місяці. Вони впиратимуться рогами у свою «богообраність» до самого кінця людства. Це – якби раптом Джордж Сорос віддав гроші голодуючим дітям Сомалі та Ефіопії, а сам влаштувався викладати арифметику в тамтешній школі. Або – Мадлен Олбрайт стала б в одну мить санітаркою в лікарні для бідних у передмісті Калькутти. Дійсно, набагато більш імовірний метеопрогноз: «Завтра на Місяці над акваторією Моря Спокою пронесеться тайфун Есфір».

Так що загалом і в цілому, з урахуванням єврейського фактора, людство слід уподібнити не до якогось мерзенного полчища щурів, що мимоволі напрошується, а до того знаменитого дива, створеного Ісусом Христом і оспіваного євангелістами, – стада свиней, у яких вселилися біси, що стрімко мчить до морського обриву. І ось перша тварина, найспритніша і найверткіша – це Свиня саме Єврейська. Вона до того ж неймовірно пишається тим, що перший біс вселився саме в неї. І напевно вона прибіжить до (старо)завітного фінішу першою: вона передбачливо і хитро бере навскіс, ріже кут – так виходить набагато ближче до прірви. За нею з рок-н-рольним хрипом мчить величезний розгодований Американський Кнур, а далі – з вереском, рохканням і тупотом біжать уже всі інші Свині Людства. Багато з них відстали, але нічого страшного, головне тут не перемога, а бісівська одержимість, – добіжать до прірви і вони.»

https://drive.google.com/file/d/1gW1C3N4ETtAMe0r3T3dF3hec7VrYke18/view?"