Крилаті висловлювання О.І. Реріх, космічна еволюція

 

28 січня 1950 р.

Пам'ятайте про КРАСУ, яка є провідним Початком усієї Еволюції Світів.

24 червня 1930 р.

Можна затримати, але зупинити хід еволюції неможливо. Бувають періоди, коли особливо згубно йти проти провідного Космічного Магніту. І чим напруженіший опір, тим страшніше руйнування під натиском цієї Космічної сили. Ми ж знаємо, що час космічного зміщення настав і всі сили, що відходять, напружуючись у боротьбі, прискорюють своє неминуче падіння. Скрізь спалахують сигнали насувається катастрофи, а люди сліпі й глухі! Голоси окремих вчених про грізний стан планетної кори – голос, що волає в пустелі. Повчально скласти список планетних катастроф за останні роки. Кількість і розміри їх зростають із наростаючою силою і чергою і прямо пропорційні зростанню тупості, невігластва та грубості сприйняття людей. Відсутність спостережливості вражає!

13 жовтня 1930 р.

Знання і Краса – ці вічні основи і вінці Космічної Еволюції!

13 вересня 1931 р.

<…> лише в Ієрархії, у провідному Початку, полягає не тільки вся еволюція, але й саме наше існування.

8 грудня 1931 р.

Чи не є співпраця з Космосом нашим призначенням? Чи не є вдосконалені Істоти дієвими Сотворцями Космосу?

28 червня 1932 р.

У Космосі вся еволюція, весь розвиток ґрунтується на цих зернах, фокусах, вузлах, ланках, Ієрархах, – називайте їх як хочете!

5 травня 1934 р.

Еволюція йде шляхом краси.

24 травня 1934 р.

Страшно бачити, як важко позбуваються звичок! Ось чому така неймовірно повільна і важка духовна еволюція людства...

23 червня 1934 р.

Але час, який ми переживаємо, зараз інший. Саме час переходу від однієї еволюції, в якій розвивався інтелект, до еволюції духовності, коли дух почне переважати над інтелектом, і цей перехід завжди відбувається на зміні Рас.

20 квітня 1935 р.

Звичайно, у проявленому Космосі є багато недосконалостей. Інакше не було б і прояву, бо життя Космосу в його вічному русі, з якого випливає вся еволюція, все вдосконалення. Хоча й правильно, що багато лих у результаті часто є не жахами, а благом, все ж слід додати, що жахи відповідають стану свідомості людства, і тому, коли свідомість людства вдосконалиться, то не тільки життєві лиха, але саме космічні катаклізми змінять свій жахливий характер, бо свідомість людини буде краще пристосована, щоб протистояти як тим, так і іншим. Саме в Космосі панує великий закон ЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ.

І тільки сама людина, принижуючи та зраджуючи свій божественний дар вільної волі, постійно порушує цей закон і тим самим ввергає себе та свою планету в невимовні лиха. Великий вплив людини на все, що її оточує, на всі космічні умови, і навпаки. Саме слід було б з усією уважністю, дбайливістю і поспіхом почати вивчати цю велику взаємодію Космічних і людських Сил. Життя людини так розширилося б, так прикрасилося і полегшилося б!

3 вересня 1935 р.

Весь Космос побудований на семирічній основі, тому кожна енергія, кожен прояв містить у собі свою семирічну шкалу напруги та витончення.

<…> Звичайно, значення особистості в розвитку людини є самодостатнім, бо це є основою всієї її еволюції, бо лише цей прояв у різних поєднаннях і вічно мінливих умовах дає нам можливість розвинути, витончити та гармонізувати всі наші енергії або принципи через діяльність наших нервових центрів.

7 жовтня 1935 р.

Найповільніша еволюція – це еволюція свідомості, і, якщо минулі накопичення були мізерними, звідки ж можна раптом розгорнути широту розуміння і великодушність серця, яке нерозривно пов’язане з великими накопиченнями? Крайня жорстокість, яку виявляють люди, вказує на їхню рабську натуру, сформовану убогістю минулих життів. Найстрашніше – це жорстокосердя, бо, воістину, це є смерть духу.

11 жовтня 1935 р.

Так, безглуздого руйнування в Космосі, звичайно, не буває, на все є глибокі причини. Велика ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ панує в Космосі, все, що не може йти з еволюцією, надходить на переробку як космічні відходи.

15 жовтня 1935 р.

Ніщо не може протистояти думці, Висока Думка завжди перемагає, в цьому закон еволюції.

<…> Правильний розвиток або еволюція – лише в гармонії або рівновазі.

25 жовтня 1935 р.

Адже саме промені та світлові хвилі несуть рішення майбутньої еволюції.

12 грудня 1935 р.

Нелегкий шлях тих, хто нині несе нові ідеї та прокладає сходинки для нової свідомості людства. Але ідеї рухають світом, і так просувається еволюція.

17 грудня 1935 р.

Еволюція творить свій непорушний космічний хід, і великий історичний відбір відбувається на всьому просторі планети.

18 лютого 1936 р.

Що ж може існувати без поняття Провідника або Фокуса? Весь Всесвіт насичений і існує та тримається лише цим Великим Принципом. Кожна форма Всесвіту несе в своїй основі ядро, і кожен центр прагнення живе за принципом Ієрархії. Саме в Космосі живе підпорядкування нижчого Вищому. На чому ж ґрунтується Еволюція? Кожен, хто заперечує Ієрархію, тим самим заперечує еволюцію. Адже з усіх принципів, що ведуть до розширення свідомості, принцип Ієрархії найпотужніший.

26 травня 1936 р.

…еволюцію не зупинити жодними репресіями.

19 червня 1937 р.

Крім того, не слід думати, що Присутність у нас або ж наше прилучення до досконалого Божественного Початку робить будь-яку еволюцію безглуздою. Навпаки, тільки наявність у нас цього вічного Початку і робить можливою еволюцію, бо весь Всесвіт, все Буття мають існування лише завдяки цьому життєдайному Початку. Саме досконалість і вічність цього Божественного Початку в Його потенціалі є запорукою того, що й людина, носій його, може вічно вдосконалюватися. Визнаючи незмінність і досконалість Божественного Початку в Його потенціалі, ведантисти визнають і всю складність людської істоти, як відображення Всесвіту, цього комплексу комплексів. Макрокосм перебуває в безперервному процесі розгортання або становлення, так і людина-мікрокосм невпинно розкриває і накопичує нові можливості саме завдяки присутності в ній досконалого вічного Божественного Потенціалу. Буддисти заперечують існування незмінної душі в людині та в усьому Бутті, бо в людині та в усьому проявленому Всесвіті вони бачать мінливість і минущість, або, кажучи нашою сучасною мовою, еволюцію всього сущого. Але жоден просвітлений буддист, онтологічні уявлення якого найближчі до сучасного енергетичного світогляду, не заперечуватиме існування Божественної енергії в людині, яка в своїй основі вічна й незмінна. Тому байдуже, чи назвемо ми цю енергію Богом, Духом, чи вічним Свідком, чи навіть Божественним Вогнем – величне трансцендентальне значення її від цього не зміниться.

<…> Так, ведантисти люблять порівнювати еволюцію людської істоти з намистом, кожна намистина якого є одним із фізичних проявів, нанизаних на нитку духу. Але з точки зору буддистів ближче уявити собі цю еволюцію як складну настоянку, до якої з кожним новим проявом на земному плані додається новий інгредієнт, який, звичайно, змінює весь склад.

23 вересня 1937 р.

Мета еволюції і є досягнення рівноваги або гармонії всіх здібностей і почуттів людини. Біда нашого часу саме й полягає в тому страшному розладі, що склався між розумом і серцем.

27 листопада 1937 р.

...висока думка Сходу давно вирішила проблему існування зла. Єдиний Елемент, Єдине Божественне Начало або Абсолют, що вміщує потенціал усього, а отже, і протилежностей, несе в собі й весь процес розкриття або вдосконалення. На цьому процесі, або русі, ґрунтується весь прояв і вся еволюція. Рух, або еволюція, створює відносність усіх понять, з якої випливають протилежності. Тільки вічною зміною та зіставленням пар протилежностей осягається дійсність.

17 березня 1938 р.

Еволюція є поступовим розкриттям <...> безмежного Знання.

13 серпня 1938 р.

Ми повинні звикати до думок про нескінченну різноманітність творінь і про повільність еволюції на її перших щаблях. Лише із зародженням розуму еволюція вступає в прискорений процес розвитку, і цей розум при гармонії з Керівними Силами може піднести планету до великого розквіту, а він же, в іншому випадку, сприяє її якнайшвидшому розпаду або загибелі.

Отже, слід завжди пам’ятати, по-перше, все різноманіття еволюції Безмежності і, по-друге, основну схему.

10 вересня 1938 р.

Велика краса полягає в усвідомленні безмежного життя, безмежної еволюції, в усвідомленні єдності в різноманітті всього сущого і, отже, основної рівності.

8 грудня 1938 р.

Еволюція має початок у Космічному Магніті.

2 травня 1939 р.

Не забувайте, що крім нашої земної людської еволюції існують й інші.

7 травня 1939 р.

Усі Великі Вчителі приходили, щоб прискорити еволюцію людини. Порівняйте їхні Заповіти і побачите, наскільки вони тотожні

22 травня 1939 р.

Вся еволюція прагне до вдосконалення у всьому сущому.

10 червня 1939 р.

Удосконалювач людської істоти – закон еволюції – витончує грубі форми життя згідно з досконалим зразком і повинен довести ці форми до тієї точки розвитку, коли цей зразок буде відображений у кожній органічній клітинці цих форм – у всіх умовах, станах, фізичних, ментальних і духовних, – і вогонь, тобто нагнітання, напруження і страждання, є єдиним важелем, за допомогою якого маса – людська раса – може бути піднята з тигля. Фізична субстанція повинна бути піднята у світло субстанції вищої ментальності, де відмова від будь-якої прив’язаності до нижчих станів субстанції, пристрастей, уможливить прояв більш витончених, вдосконалених духовних форм.

14 червня 1939 р.

Дійсно, як пояснити початок і розвиток нашого світу або планети з усім життям на ній, якщо не визнається еволюція всього Всесвіту? Адже множини ще не допускають заселеності інших світів. Слова Христа, що «в домі Отця мого багато осель», не сприймаються як такі, що вказують на заселеність інших світів, крім нашої крихітної Землі.

Тому настав час почати допускати думку про заселеність і наповненість Простору. Життя переноситься з однієї планети на іншу не тільки метеорами, згідно з припущенням деяких вчених, але й іншими способами, адже простір наповнений мікроорганізмами, які недоступні нашому звичайному зору та дотику, і від них можна простягнути нитку до макрокосму.

<…> Також людям не спадає на думку, що дійсність, яку вміщує Всесвіт, нескінченно перевершує суму уяви колективного людства. Вони розглядатимуть усе написане в «Т[айній] Д[октрині]» Блаватської як фантазію, але ми можемо зрозуміти, що цей опис є лише незначною частиною всього грандіозного процесу, що відбувався на нашій планеті.

<…> Якщо не допустити хоча б схематичного уявлення про еволюцію від тонкого до більш щільного, до земного, то жоден науковий підхід до цих наріжних питань буття – неможливий. Усе суще має свій тонкий субстрат, і процес еволюції від тонкого до щільного і назад можна спостерігати в усьому світі.

<…> Лише шляхом зіставлення, порівняння та відбору просувається все суще в еволюційному процесі.

серпень 1939 р.

…слід було б керуватися лише одним принципом, а саме принципом Краси, який один підкорює і переживає все, бо він є основою еволюції.

12 грудня 1939 р.

Еволюція є непорушним законом Природи, і все, що не може йти в ритмі, розкладається.

12 січня 1940 р.

Але якщо існує нескінченна еволюція, то має існувати й така сама інволюція, бо в цьому останньому процесі можна дійти до такого стану розкладу, який, як космічне сміття, може потрапити лише на переробку під час нового кругообігу Великої Матері Природи.

квітень-травень 1940 р.

Еволюція протікає потоком, похованим глибоко під поверхневою течією. Якби було інакше, то жодна еволюція не була б можлива. Еволюцію будує не покоління, що відходить, а те, що народжується.

8 січня 1944 р.

Падіння знання і загальне огрубіння означає розбіжність між еволюцією людства та космічною еволюцією. Така розбіжність – справжнє лихо, бо вона приносить ще більший відрив людства від сприйняття вищих енергій або від Надземного Світу, в якому закладені основи буття та просування наших організмів. Немає місця духовності серед масового огрубіння.

31 травня 1944 р.

Майбутня еволюція будуватиметься на кооперації народів, на повній рівноправності рас, народження та статі, на переоцінці цінностей, бо лише знання, праця та розумова [і] моральна перевага дадуть перевагу. І це не утопія, а дійсність, бо людський розум не може уявити собі нічого такого, що б уже десь не існувало в неосяжних просторах Всесвіту. Якби це не було так і те, що зараз здається утопією, не було б десь здійснено, ми не могли б дивуватися і захоплюватися тією гармонією, яка панує у Всесвіті.

12 червня 1944 р.

Обороти спіралі еволюції проходять близько один від одного, іноді майже торкаючись попереднього обороту, але під час вибуху революції спіраль здіймається високо, і, навіть осідаючи, новий оборот пройде все ж настільки вище, що старий круг не зможе уявити свого тяжіння, саме несподівані чинники стануть опорою, і ці чинники будуть різноманітні та можуть навіть виявитися давно забутими прекрасними Заповітами, але втіленими в нових образах.

8 вересня 1945 р.

Ті, хто заперечує Ієрархію, тим самим заперечують еволюцію.

13 квітня 1946 р.

…спіраль еволюції повернути неможливо.

<…> На зміну прогнилому старому приходить нове – такий закон Буття, і противитися йому неможливо, він непорушний. Але в силах людини передбачити напрямок еволюції й іти назустріч необхідності, щоб не опинитися під п’ятою Гіганта або нищівного стихійного смерчу, що діє як бумеранг Космічної Справедливості.

17 червня 1946 р.

…у Космосі панує гармонія над дисгармонією і ДОБРО над ЗЛОМ. Якби було інакше, жодна еволюція не була б можливою.

27 вересня 1946 р.

…моральність є основою Буття, або Космічним законом, бо еволюція ґрунтується на моральності або вдосконаленні, і порушення цього закону призводить до руйнування.

12 листопада 1946 р.

Космос сповнений великої Доцільності, але люди не можуть цього зрозуміти. Все в свій час, все має своє певне місце, і все живе, а тому постійно змінюється і перетворюється. Тільки людина, яка отримала великий дар вільної волі, намагається порушити космічні закони і замість того, щоб слідувати еволюції, всіляко намагається затримати її, застрягаючи у своїх застарілих звичаях і звичках. Заходи вчорашнього дня вже непридатні сьогодні. Але космічні закони можна порушувати до певної межі, і затримана спіраль еволюції віддасть найпотужнішим вибухом.

20 січня 1947 р.

Хоча ніщо так повільно не розвивається, як свідомість, все ж нові космічні промені принесуть нам загальне прискорення еволюції через підняття вібрацій вищих центрів у людині.