Як електрино врятує світ

 

 

 

 

Аргументи на користь нової енергетики, пошук ефективної інформації, у нас одна мета — чиста Природа та безкоштовна енергія.

Природа обходиться без використання органічного та ядерного палива, що витрачається в традиційній енергетиці. Підживлення енергією процесів утворення нової речовини, підтримання її функціонування, зокрема, наприклад, коливань атомів кристалічної решітки, відбувається шляхом енергообміну з навколишнім середовищем. У навколишньому середовищі знаходиться електриновий газ (ефір), що складається з дрібних позитивно заряджених елементарних частинок — електрино. Саме вони є носіями зарядів, перетік яких забезпечує енергообмін. Така енергетика називається природною. Можна розрізнити дві форми енергообміну в природі з виділенням енергії: розпад речовини та отримання накопиченої в ній енергії; перетік електрино з навколишнього середовища та отримання вільної енергії, що міститься в електриновому газі.

Відкриття у 1982 році нової елементарної частинки — електрино, яка разом з електроном замінює всі інші частинки, що виявилися не елементарними, а композиційними, вносить істотні зміни в традиційну фізику.

Двигуни та енергоустановки, що не використовують органічне або ядерне паливо, називають «вічними» двигунами. У нашій цивілізації, принаймні протягом 5...7 тисячоліть, таких двигунів не було. А офіційна наука навіть не допускала думки про «вічні» двигуни. Було б правильно вважати їх двигунами, що використовують природну енергію, зокрема, запасену або акумульовану в (будь-якій) речовині, а також — у навколишньому просторі.

Ідея була проста: згідно з сучасними фізичними уявленнями, паливо під час згоряння віддає у плазму (полум’я) свої вільні електрони. Але вільні електрони можна отримати й із повітря (кисень, азот...). Тоді паливо взагалі не потрібне: ось вам і «вічний» двигун. Експеримент виявився успішним. При цьому повітря, як і під час звичайного горіння, зазнає втрати маси всього в кілька мільйонних часток відсотка, які відновлюються в природних умовах. Екологічна чистота процесу також зумовлена відсутністю палива і, відповідно, оксидів вуглецю, азоту та подібних шкідливих хімічних речовин.

У другій половині 90-х років напередодні ХХІ століття утверджується нова фізика, в якій детально розглядаються кругообіг і перетворення енергії та речовини, встановлено єдиний механізм отримання енергії — фазовий перехід вищого роду (ФПВР). ФПВР полягає в деструкції речовини на елементарні частинки, кінетична енергія яких перетворюється на теплову та інші види енергії (механічну, електричну…).

Ці реакції, по суті, — атомні — можуть протікати з різною інтенсивністю аж до повного розпаду речовини. Немає жодної речовини, яку неможливо було б розщепити. Але інтерес представляють найбільш поширені та відновлювані природою речовини — повітря та вода. При цьому повний розпад не тільки не потрібен, але й шкідливий через супутню йому радіоактивність. Енергетику, засновану на них, називають природною, натуральною.

Основу механізму ФПВР для отримання енергії становить електродинамічна взаємодія вільних електронів з атомами речовини, під час якої негативно заряджений електрон вириває з атома значно дрібніші позитивно заряджені частинки, які називаються, наприклад, електрино. Електрино, що мають високу швидкість, віддають свою кінетичну енергію дистанційно (електродинамічно) та контактно (під час безпосередніх зіткнень) навколишнім атомам і частинкам, самі перетворюються на фотони («знесилені» електрино) і віддаляються із зони реакції у простір. Як видно з такого короткого опису механізму ФПВР, для його протікання необхідні дві умови: перша — плазма — стан іонізованої роздробленої речовини, принаймні, на атоми; друга — наявність вільних електронів.

Як не дивно, така реакція відбувається під час горіння органічного палива в топках і камерах згоряння традиційних енергоустановок. При цьому певною мірою інтенсивності є співвідношення кількості вільних електронів до атома-донора дрібних частинок, яким під час горіння є кисень.

Отже, на один атом кисню (16 атомних одиниць маси) у реакції горіння (ДВС) припадає один вільний електрон. Для повного розпаду атома кисню знадобилося б одночасно 16 вільних електронів, та де їх взяти. Тобто інтенсивність горіння до повного розпаду за вказаною ознакою становить дуже незначне число: 1/16. Однак додавання кожного електрона, що одночасно бере участь у реакції, супроводжується підвищенням енергії, що виділяється, на кілька порядків.

Слід звернути особливу увагу на те, що під час горіння немає жодної радіоактивності. Тож інтерес представляють реакції з малою інтенсивністю, за виходом енергії порівнянні з горінням або більші за нього, і засновані на використанні в якості нового палива — повітря та води.

Встановлений фізикою єдиний механізм отримання енергії — енергії з речовини (ДВС) — ще далеко не досліджений і не використаний. Судячи з теорії та наведених практичних прикладів, у ХХІ столітті можливе отримання енергії за рахунок часткового розщеплення нових видів палива, якими є природні речовини — повітря та вода, що відновлюються природою. А незначна інтенсивність реакції при достатньому вивільненні енергії забезпечить потреби людей, причому без порушення екологічної ситуації.

Результати для різних ДВС поки що нестабільні, але вони є.

https://btg18.blogspot.com/2022/08/132.html