Галактичне письмо

 

 

 

«Уся наука записана в цій великій книзі – я маю на увазі Всесвіт, який завжди відкритий для нас, але якого не можна зрозуміти, не навчившись розуміти мову, якою він написаний». Галілео Галілей І саме у Всесвіті, як в унікальному Університеті, тривало і важко навчаються та вдосконалюються люди – форми свідомо пульсуючого Життя. На одній з її чергових пульсацій, у Сонячній системі на планеті Земля в загальному складі видового різноманіття життєвих форм саме людство складає іспит на свою придатність до висхідного розвитку Життя в майбутньому витку свідомої еволюції. Земне життєве «студентство», у свідомих спробах пізнати (і особливо застосувати) Вселенську мову, поступово втратило предмет свого дослідження. 

Мова Природи загублена, а, винаходячи безліч власних мов, воно опинилося в якомусь «міжвселенському проміжку». У зв'язку з прийнятою нормою та інтенсивністю ідеологічного позиціонування люди виявилися співавторами техносферної якості свого середовища існування. Для техносфери дедалі реальнішими стають фінальні формулювання та сценарії, тобто людство виявилося удостоєним уваги, скажімо так, «Слідчих органів з боку Силових Структур Сонячної системи». До речі, однією з причин залучення «слідчих процедур» з боку Геліосферних підрозділів (Сонце, планети) послужило «вольове повстання людства» проти законів Природи та еволюції: «Ми наш, ми новий світ побудуємо…». І яким є цей, побудований «нами» Світ, вже глобально і тотально прояснюється…Тут обов'язково слід ще раз підкреслити і нагадати про те, що людство неодноразово (один раз на 100 років, тобто не менше 20 разів протягом «нашої ери») інформаційно оповіщалося про позитивні та негативні фактори для еволюції та життя на Землі. 

Так, дійсно, торкаючись новітніх відомостей про функціональну роль «міфічної Шамбали», доречно навести висловлювання доктора історичних наук В.А.Росова з приводу «питання про Махатм»: «Навесні 1920 року в Лондоні Реріхи зустрічалися з Учителями, Махатмами Морією та Кут-Хумі, які прибули з Індії у складі військової делегації… Питання про Махатм – найделікатніше і безперечно важливе. У контексті даної роботи воно само собою висувається на перший план. Будь-який вчений змушений реагувати в подібній ситуації. Адже Махатми були реальними особистостями, у Лондоні вони проживали в гуртожитку для вищих чинів індійської армії. А в Дарджилінгу досі стоїть старий храм, де в 1924-му відбулася ще одна висока зустріч. Що ж можна вдіяти, якщо існують щоденники Реріхів — записи їхніх бесід з Учителем Морією». Саме результатом цієї інформаційної взаємодії Махатм — Реріхів і було запропоновано людям Нове Вчення — «Агні-Йога».

Винахід алфавіту, потім друкування книг — великі віхи нашої історії. А Сократ противився думці більшості. П. А. Загребельний продовжив сократівську лінію алфавіту.

Під спритним натиском нестійких думок раптом обрушилася стіна мого штучного мовчання. І все те, що здавалося мовчанням, раптом заворушилося дрібницями слів і нездійснених почуттів. Так, цитадель невмілої концентрації завалилася прямо на дно серця, піднявши хмари пилу гіркоти й зарозумілості. Цей псевдойогічний смог раптом несподівано почав прорізатися блискавками радості, а розуміння не марності мети мого існування пролило вологу умиротворення. Так, невмілість і слабкість збудували цей будиночок короткочасного психологічного затишку, але все ж свідомість пішла на розсекречення резерву брехні себе.

Нелюдська сила і рівновага раптом вилилися в палаючі масиви слів Бхагавадгіти: «Гуни обертаються в гунах». Весь суд тут: і загибель, і спасіння теж тут. Космічне висловлювання раптом звільнило мене від моторошної напруги одягати в слова й образи невимовне й неформопроявлене. Дуже, дуже ясною стала межа зовнішнього й внутрішнього, межа того, що можна охарактеризувати, й того, що не можна охарактеризувати словами. Дивно, але аж до болю в скронях і жару в серці я раптом зрозумів, що людському слову покладено межу. І там, далеко, у спалахах звучних сфер лунають звуки Божественних Логосів.

Основні ідеї Загребельного про письмо та інтелект

У своїх романах, особливо в «Диво» та «Смерть у Києві», він часто розмірковував про те, що перехід від живої пам’яті та усної традиції до «мертвої» літери змінив саму природу людського духу. Загребельний розглядав алфавіт не лише як найбільше досягнення, а й як своєрідну «пастку». Ось кілька тез, що співзвучні вашому запиту, які простежуються в його текстах:

• Втрата «всеосяжної» пам’яті: До появи писемності людина була змушена тримати весь світобудову в голові. Запис знань дозволив нам «вивантажувати» інформацію на зовнішні носії, що, на думку письменника, призвело до атрофії глибинних механізмів мислення.

• Статичність проти життя: Записана історія стає догмою. У романі «Диво» (через образ майстра Сивоока) проводиться думка, що живе мистецтво і безпосереднє сприйняття світу вищі, ніж холодні літописні рядки.

• Влада знака: Алфавіт спростив світ до набору символів. Загребельний часто підкреслював, що за літерами губиться «дух» і багатогранність реальності.

Цитати та думки з творів

Хоча Загребельний не завжди висловлювався у форматі сухих наукових тез, його персонажі часто висловлюють саме цю гіркоту з приводу «записаної» цивілізації: «Книга — це лише бліда тінь життя. Ми записуємо те, що вже померло в наших душах, щоб не забути, якими ми були. Але поки ми пам’ятаємо без книг — ми живі по-справжньому».

У контексті «Дива» (історія будівництва Софії Київської) яскраво простежується конфлікт між:

1. Інтуїтивним генієм (Сивоок), який бачить світ у фарбах і камені.

2. Книжниками, які намагаються загнати божественне одкровення в рамки алфавітних текстів і канонів. Важливе уточнення: Загребельний, будучи сам майстром слова, не заперечував прогрес, але він попереджав про небезпеку «схоластики» — коли читання замінює роздуми, а накопичення фактів сприймається за розвиток інтелекту.

Зниження потенціалу: філософський погляд

Думка про «різке зниження потенціалу» перегукується з платонівським міфом про Тота (винахідника писемності). Загребельний, як інтелектуал, розумів:

• Письмо дало нам накопичення знань, але відібрало гостроту сприйняття.

• Історія в книгах — це часто історія переможців або інтерпретаторів, яка обмежує наш пошук істини.

   

   Галактичне письмо наведено з книг Бакаєва О. Г. https://is.gd/redxcR