1. Елементарні частинки і будова атома
Фізика елементарних частинок також належить до числа наймолодших і, отже, сучасних розділів класичної теорії. Як і інші розділи, фізика елементарних частинок зробила свій вагомий внесок у загальний розвиток фізики. Однак теоретичні побудови даного розділу, незважаючи на свою молодість, є досить архаїчними з позицій єдиної теорії фізики. Тому я буду висловлювати свою точку зору на обговорюваний у цьому параграфі предмет незалежно від сформованих уявлень у цій галузі. Але як передмову із задоволенням наводжу слова Джей Оріра, з якими я не можу не погодитися: «Оскільки будь-яка речовина побудована з елементарних частинок, незліченні фізичні явища і властивості речовини можна в принципі пояснити за допомогою декількох простих властивостей невеликої кількості елементарних частинок. У пошуках елементарних частинок людина спочатку встановила, що всі сполуки складаються з «елементарних» молекул. Потім виявилося, що молекули побудовані з «елементарних» атомів. Через століття було виявлено, що «елементарні» атоми побудовані з «елементарних» ядер і електронів, що обертаються навколо них по орбітах. Ці послідовні спроби з'ясувати, що ж є істинно елементарним, схожі на «лущення» цибулини. Пізнішим етапом цього процесу «лущення» звичайної речовини стало відкриття того, що всі атомні ядра побудовані з протонів і нейтронів. Чи досягли ми, нарешті, серцевини цибулини? Чи не існує якихось інших фізично реальних фундаментальних частинок? Відповідь є рішучим так! З 1933 року фізики відкрили понад 200 нових елементарних частинок. І з'являються все більш переконливі аргументи на користь того, що більшість з цих 200 частинок побудовано з чотирьох субчастинок, які називаються кварками. Однак досі жодну з цих (200) частинок ще не вдалося розщепити на складові її кварки, а про кварки вже пишуть у популярних журналах». У цій цитаті Оріра, що представляє короткий виклад етапів розвитку фізики елементарних частинок, деякі положення безнадійно застаріли, а саме: атоми не мають позитивного ядра і електронів, що обертаються навколо нього.
Для того щоб навести науковий порядок у колишній фізиці елементарних частинок, необхідне однозначне рішення статусу елементарності частинок, відомих на сьогодні. Таке рішення вже можливе в рамках єдиної теорії фізики, яке можна звести до трьох постулатів:
Немає частинки без маси, як немає і маси без заряду.
У природі існує тільки дві елементарні частинки — електрон і електрино.
Всі інші частинки неелементарні, вони композиційні і складаються з обох елементарних частинок.
Ці постулати стали результатом глибокого аналізу Базієва Д. Х. всього експериментального матеріалу, накопиченого фізикою, і зовсім не є примхою, а тому заслуговують на довіру.
Електрон відкритий в 1897 р. Дж. Дж. Томсоном при дослідженні каналових променів і за минулі 95 років не було жодного експериментального факту, що дозволяє засумніватися в елементарності цієї частинки. Маса і заряд електрона були визначені експериментально і з великою точністю. У цій роботі не можна не відзначити велику заслугу Р. Міллікена, який присвятив 8 років життя встановленню заряду електрона. Дослідження привели до уточнення маси електрона, заряд же залишився таким, яким визначив його Міллікен.
Електрино (воно ж фотон, нейтрино, носій електричного струму, носій магнітного поля) відкрито Базієвим Д. Х. в липні 1982 р. при дослідженні енергії елементарного променя сонячного світла і постійної Планка. Науковій громадськості відкриття електрино сприймається обережно. Тому буде потрібен певний час, необхідний для експериментального спростування цього відкриття, і тільки коли всі спроби в цьому напрямку закінчаться підтвердженням реальності електрино, воно отримає статус законності. Історично ж людство купається в потоці електрино в потоці сонячного світла з моменту свого становлення, протягом, принаймні, 2,5∙106 років. А наукове відкриття цієї частинки стало можливим вже в 1900 р., після виходу в світ найціннішої наукової статті XX століття, статті М. Планка «Про незворотні процеси випромінювання», де він обґрунтував на експериментальних даних, отриманих при дослідженні випромінювання нагрітих тіл, дві знамениті константи, названі згодом константами Планка і Больцмана. Хто б не зробив це відкриття (відкриття електрино), воно по праву вважатиметься найвидатнішим відкриттям в історії світової науки, бо на частку електрино в будові речовини і матерії в цілому припадає рівно 50% заряду і 99,83% маси. Електрино є тією самою фундаментальною частинкою, ще нікому невідомою, але реально існуючою, про яку говорить Дж. Орір.
Комментарии
Отправить комментарий