Фазовий перехід вишого роду ФПВР

    Фазовий перехід перехід 1 роду - це плавлення твердого тіла, або пароутворення води. Фазовий перехід 2 роду - це випаровування льоду... Переходи завжди процеси ендотермічні або екзотермічні.

Напередодні ХХІ століття утверджується нова фізика, в якій детально розглядаються кругообіг і перетворення енергії та речовини, встановлено єдиний механізм отримання енергії – фазовий перехід вищого роду (ФПВР). ФПВР полягає в деструкції речовини на елементарні частинки, кінетична енергія яких перетворюється на теплову та інші види енергії (механічну, електричну…). Ці реакції по суті – атомні – можуть протікати з різною інтенсивністю аж до повного розпаду речовини. Немає жодної речовини, яку неможливо було б розщепити. Але інтерес представляють найбільш поширені і відновлювані природою речовини – повітря і вода. При цьому повний розпад не тільки не потрібен, але і шкідливий супроводжуючою його радіоактивністю. Засновану на них енергетику називають природною, натуральною. Основу механізму ФПВР для отримання енергії становить електродинамічна взаємодія вільних електронів з атомами речовини, при якій негативно заряджений електрон вириває з атома значно дрібніші позитивно заряджені частинки, звані, наприклад, електрино. Електрино, що мають високу швидкість, віддають свою кінетичну енергію дистанційно (електродинамічно) і контактно (при безпосередніх зіткненнях) навколишнім атомам і частинкам, самі перетворюються на фотони («знесилені» електрино) і видаляються із зони реакції в простір. 

Як видно з такого короткого опису механізму ФПВР, для його протікання необхідні дві умови: перша – плазма – стан іонізованої подрібненої речовини, принаймні, на атоми; друга – наявність вільних електронів. Як не дивно, така реакція відбувається при горінні органічного палива в топках і камерах згоряння традиційних енергоустановок. При цьому певною мірою інтенсивності є співвідношення кількості вільних електронів до атома донора дрібних частинок, яким при горінні є кисень. Так ось, на один атом кисню (16 атомних одиниць маси) в реакції горіння припадає один вільний електрон. Для повного розпаду атома кисню потрібно було б одночасно 16 вільних електронів, та де їх взяти. Тобто, інтенсивність горіння до повного розпаду за вказаною ознакою становить дуже незначне число: 1/16. Однак додавання кожного одночасно залученого електрона супроводжується підвищенням енергії, що виділяється, на кілька порядків. Слід звернути особливу увагу на те, що при горінні немає ніякої радіоактивності. Так що інтерес представляють реакції з малою інтенсивністю, за виходом енергії порівнянні з горінням або більші за нього, і засновані на використанні в якості нового палива – повітря і води.

Щоб краще зрозуміти ФПВР, необхідно назвати й інші відомі енергетичні процеси, що відбуваються за вказаним механізмом. Це, наприклад, генерація світла в електричній лампочці, в нитках якої електрони взаємодіють описаним способом з атомами вольфраму. Це і генерація електричного струму в акумуляторах, наприклад, свинцевих, в яких на свинцевій пластині при утворенні перекису водню відбувається її розкладання на іони водню, кисню і три електрони (на кожну молекулу), що складають плазму в електроліті. Вільні електрони відразу починають свою роботу з часткового розщеплення згаданих іонів і утворення електричного струму.