Джагадіш Чандра Бос

 

 

«Хозяява Землі» не є такими, вони працюють не на користь людей, навпаки... Так продовжується давно, винахід Джагадіш Чандра Боса зроблений у 1903 році, став тому підтвердженням. Дослиджуючи рух питомих рідин у рослинах, Чандра помітив, що їх швидкість залежить від навколишньої ситуації, тобто рослини реагують на моральний стан чоловіка!!! Прокурори і судді можуть бути вільними, рослини непідкупні!

Коли Джагадіш Чандра Бос створив прилад для виявлення кодів та вроків на людині — його висміяли, і він знищив свій винахід. Але цей прилад також вказував на багато іншого негативу в людях. Чиновники боялися такої апаратури, яка розкривала весь негатив, хто є хто, та наслідків її застосування, суди не потрібні, крескограф швидко виділить правду від брехні.

 

 Джагдіш Чандра Бос проводив свої наукові дослідження. Ним було успішно здійснено бездротову передачу сигналів, і він був першим, хто використовував напівпровідникові переходи для детектування радіосигналів. Однак замість того, щоб намагатися отримати комерційну вигоду з цього винаходу, Бос опублікував свої роботи, аби дозволити іншим дослідникам розвивати його ідеї. Згодом він провів піонерські дослідження у галузі фізіології рослин. Він використав свій власний винахід — крескограф, щоб виміряти відповідь рослин на різні стимули, і таким чином з наукового погляду довів паралелізм між тканинами рослин та тварин. Хоча Бос і запатентував один із власних винаходів під тиском своїх колег, було відомо його неприйняття патентування. Тепер, через багато десятків років після його смерті, його внесок у сучасну науку є загальновизнаним.

Після робіт у галузі передачі радіосигналів та дослідження властивостей мікрохвильового діапазону Бос зацікавився фізіологією рослин. В 1927 році він створив теорію підйому соку в рослинах, відому сьогодні як життєва теорія підйому соку. Відповідно до цієї теорії, підйом соку в рослинах ініціюють електромеханічні пульсації, що відбуваються в живих клітинах.

Він сумнівався в коректності найпопулярнішої на той момент і загальноприйнятої теорії натягу-зчеплення Діксона і Джолі, запропонованої ними в 1894 році. Незважаючи на те, що існування явища протитиску в рослинних тканинах було експериментально доведено, повністю відкидати гіпотезу Боса було б помилкою. Так, Кані в 1995 експериментально продемонстрував пульсації в сполуках ендодермісу живих клітин (т. з. 'Теорія CP'). При вивченні дратівливості рослин Бос за допомогою винайденого ним крескографа показав, що рослини відповідають на різні впливи так, ніби мають нервову систему, подібну до нервової системи тварин. Таким чином, він виявив паралелізм між тканинами рослин та тварин. Його експерименти показали, що рослини ростуть швидше у разі звучання приємної музики та їх зростання уповільнюється у разі відтворення занадто гучних чи різких звуків. Його головним внеском у біофізику є демонстрація електричної природи передачі у рослинах різних впливів (порізів, хімічних реагентів). До Боса вважалося, що реакція на стимули в рослинах — хімічної природи. Припущення Боса експериментально довели. Також він вперше вивчив дію мікрохвиль на тканини рослин і відповідних змін у мембранному потенціалі клітини, механізм ефекту сезонів у рослинах, ефекту хімічного інгібітора на стимули рослин, ефекту температури тощо. Виходячи з результатів аналізу природи зміни мембранний потенціал клітин рослин за різних умов, Бос стверджував, що: рослини можуть відчувати біль, зрозуміти прихильність.

Напівпровідниковий детектор кристалів galena для мікрохвиль, винайдених індійським фізиком Джагадішом Чандрою Босе під час його знакових експериментів з оптики міліметрової хвилі 1894-1900, з його патентної заявки 30 вересня 1901 року. Він складається з крихітного кристала напівпровідникової мінеральної галени (свинцевий сульфід, PbS) (4) з металевою точкою (5), що робить електричний контакт з ним, у фокусі лінзи (13), яка фокусує на ньому мікрохвилі. Акумулятор (18) проходить постійний струм через контакт, а гальванометр (19) вимірює струм. Коли мікрохвилі вражають кристал, вони знижують питомий опір контакту, а гальванометр реєструє збільшення струму. Тиск точки можна регулювати за допомогою гвинта (7). Бозе використовував його для виявлення мікрохвиль у діапазоні частот від 12 до 60 ГГц, що генерується іскровим передавачем у перших історичних експериментах з міліметровими хвилями, в яких він дублював експерименти з класичної оптики, демонструючи рефракції, дифракції, поляризацію та стоячі хвилі, доводячи, що мікрохвилі є електромагнітними хвилями, передбаченими Джеймсом Клерком Максвеллом у 1873 році. Детектор навмисно побудований, щоб нагадувати і функціонувати подібно до людського ока; завдяки теорії Максвелла фізики цієї епохи вважали радіохвилі «невидимим світлом». Бозе назвав свій детектор штучною сітківкою. Це був перший кристалічний детектор (напівпровідниковий діод) і часто вважається першим патентом на напівпровідниковий пристрій.

Бос Джагдиш Чандра Избранные произведения по раздражимости растений в двух томах. Том 1.

https://drive.google.com/file/d/1Go8WNnsHL8y7jHkCuopLmgi02fD0RB3m/view