Геофізика. 1. Проблеми космічного масштабу

 

Вчені брешуть, маніпулюють — "господарі" Землі. Всі разом вони бандити. Звідки ростуть ноги, адже ми всі пухнасті.

Всі інститути людського суспільства, весь спектр свідомості, фізичних почуттів, фізіологічних якостей людини — все підпорядковано цій версії призначення життя людей на Землі: брати, мати, споживати і знову споживати. Збагачуватися все більше і більше. Нагадаємо, Е.П. Блаватська у своїх окремих працях і в «Таємній Доктрині» говорила про те, що «всі релігійні культи викриті, залишився тільки культ «Золотого Тельця»».

У пізнавальній діяльності та в пізнавальному русі людства стратегічне значення культу «Золотого Тельця» відредагувало інтелектуальну, емоційну версію колективної поведінки людини. Наука також стала підкорятися економічній версії.

Це означає, що в державі фінансуються і розвиваються переважно ті знання, за які добре платять. Неважко здогадатися, що найзначніші фінанси обертаються в структурах виробництва матеріальних цінностей і в сфері їх реалізації. Людський розум, по суті, виявився підпорядкованим лише цій версії. Науки моделювали різні економічно вигідні версії управління Природою і не вивчали її природний стан або її природні еволюційні можливості. Тому Природа залишається нам непізнаною, іудео-християнською. Природознавство мало дефіцит розуміння Природи і в XVIII, і в XIX, і в XX столітті. Але саме в XX столітті людство як ніколи далеке від розуміння процесів навколишнього світу.

Курс долара, престижність марки «Мерседес» — це в межах розуміння людей, і цей «інтерес» знесилив людей. У результаті людство протягом значного періоду свого розвитку не тільки не намагалося використовувати природні процеси еволюції, але й планомірно створювало навколо себе якусь штучну природу, що відповідає ілюзорній концепції якогось «економічного блага». На сьогодні ця концепція сформувалася у принцип «задоволень від життя».

Розрив між природним плином життя Природи та життям Людини в цьому штучно створеному світі почав особливо активно розширюватися, починаючи з XV століття, тобто з початком технічного прогресу. В основу цього прогресу було покладено тимчасовий 12-місячний календар, відірваний від біосферного ритму Землі та місячно-сонячно-земних взаємозв'язків.

Джерелом нашої інформації про стан навколишнього світу все більшою мірою ставали не безпосередні спостереження та узагальнення навколишнього світу, а певний потік ерзац-інформації. Сьогодні це досягло глобального масштабу. І людство отримує основну інформацію, що формує його мислення та поведінку, з уніфікованих масових каналів: з літератури, газет, радіо і, нарешті, в останні роки — телебачення. Ця інформація характеризує дуже вузьку і суб'єктивно відібрану частину явищ Природи. Людей інформують лише про ті явища, які пов'язані зі значними катастрофічними подіями, так званими швидкопротікаючими енергоємними процесами. У той час як повільні та слабко виражені процеси в Природі залишаються без аналітичної оцінки, хоча за абсолютною вагою вони завжди мали і мають переважну перевагу.

У результаті, чим вищим і вищим ставав добробут людини з економічної точки зору, тим суттєвіше падали знання людства про природно-еволюційний стан Природи та власне людської еволюції. У гонитві за багатством, із зростанням банківських вкладів пізнавальні здібності людини неухильно знижувалися. Люди впали у грубоматеріальну природу. Говорячи мовою іудео-християнства, люди остаточно «впали в темряву», захопилися суто зовнішніми механізмами розвитку, видимими взаємовідносинами природи і людини, поверхневими взаємозв'язками тощо, тобто так званим технічним прогресом, який хижацьки споживає і природні, і людські ресурси.

Вже було сказано, що одним із важливих чинників некерованості процесів, що відбуваються сьогодні на Землі, є незнання або заперечення людством самого факту цих процесів. Але навіть тоді, коли такі дані людина отримує у свої руки, вони часто не знаходять широкої аудиторії, більше того, спроби публікувати дослідження про реальний стан Природи ігнорують усі засоби масової інформації.

Наслідком цього є не тільки кричуща необізнаність людства про процеси, що відбуваються у світі. Фактично, відбувається маніпулювання людством для формування та запуску процесів, результати яких потрібні досить вузькій групі людей.

Отже, необізнаність людства, з одного боку, і маніпуляція свідомістю та мисленням людей, з іншого боку, різка зміна характеру природних процесів, з третього боку, створили механізми, які є найпотужнішим чинником розвитку або руйнування суспільства та планети. Це і є джерело негативних, з точки зору існуючих цінностей, процесів суспільного, планетарного, а нині й космічного масштабу.