Тема природних катаклізмів необхідна для очищення та розвитку людства

 

 

У навколишньому світі немає нічого, що перебуває в повному спокої – «все тече, все змінюється». Все перетворюється, але в кожній ділянці нашого Космосу це перетворення підпорядковане певним ритмам, або періодам. Причому ця періодичність має найширший спектр своїх проявів, від секундних до мільярдорічних інтервалів часу. Так, все, що займає простір, займає й час – і в основі процесів перетворення на тій чи іншій еволюційній ланці панують ті чи інші перетворювальні енергії. Настала Епоха Вогню, і зараз перетворюючою силою є перетворююча міць стихії вогню. Тому в загальному планетофізичному наборі процесів панує вогняна енергія, що становить частину… психічної. Саме тому все, що відбувається зараз на нашій Землі, має не тільки природні (космічні) витоки, а й земні (людські). І технічні системи нашої цивілізації, і сумарна людська психофізика вносять величезний вклад у перетворюючі сили космічного вогню. На жаль, основні сили людських прагнень, організованих економічним сценарієм життя людей, спрямовані проти космічних програм перетворення клімату в природному ході природних процесів.

Система перетворення катастроф (включаючи й техногенні) вже заявила про себе повсюдно і, розмножуючись у часі, витісняє існуючий кліматичний режим і замінює його новим. І всі процеси, що вже розгорнулися, щодо усунення старих кліматостабілізуючих факторів на нашій планеті відповідають космічному плануванню організації Майбутнього Землі. Природно, що суворій і неминучій корекції піддадуться цілі, масштаб і темпи нашої (людської) економіко-технічної цивілізації. Адже земляни, як виявилося, вже давно залучені до ризикованої затії з виведення Землі в режим незалежності від законів Сонячної системи. Але домагатися повної незалежності від Космосу – це як смерть.

Так, науково розпізнавані тенденції розвитку Сонячної системи переконують нас у тому, що космооколиця Землі спрямувалася в Нове Майбутнє, використовуючи складну систему нових перебудовних процесів. І про цей феномен занурення в Нову якість Сонячної системи представники вищої цивілізації – Махатми – сповістили людей понад сто років тому!

Наприкінці XIX століття людство саме через книги «Таємної Доктрини» Е.П. Блаватської було вперше широко поінформоване про загальні принципи розвитку Всесвіту, Космосу, планет і конкретних життєвих форм, у яких здійснювалася еволюція на планеті Земля. Одночасно з цим було надано прогноз розвитку подій у Сонячній системі. Назвемо його випереджаючою інформацією. Цей прогноз мав вигляд листів Махатм (в основному Махатми Кут Хумі та Махатми Морії), адресованих А.П. Сіннетту, високоосвіченому журналісту та редактору впливової індійської газети «Піонер», а в подальшому й автору широко відомих книг «Окультний світ» та «Езотеричний буддизм».

Кілька десятків років по тому гіперфізичний прийом випереджаючої інформації був здійснений Оленою Іванівною Реріх, дружиною відомого художника і мислителя Миколи Костянтиновича Реріха. Реалізація отриманої інформації була оформлена у вигляді серії книг «Агні Йога».

Якщо перший блок випереджаючої інформації (у вигляді листів Махатм і «Таємної Доктрини» Е.П. Блаватської) стосувався майбутніх просторово-енергетичних змін у навколишньому Космосі, другий блок (книги Агні Йоги) містив інформацію про зміну свідомості та принципів співіснування людства. Іншими словами, він стосувався просторово-енергетичних змін у життєвих процесах біосфери та в самій людині. Останні зміни, а краще сказати прояв еволюційних принципів, при їх свідомому прийнятті людством, повинні забезпечити природний перехід організму людини в нову психофізіологічну якість відповідно до фізичних змін у навколишньому космічному просторі та на планеті Земля.

Ті події, які зараз відбуваються на Землі і навіть у межах одного окремо взятого суперміста, рясніють настільки новими процесами та новими явищами, що усталена версія науки ще не містить їх, як прийнято говорити, адекватного розуміння. Більше того, вона вбачає лише негативні наслідки цих процесів і шукає способи їх нейтралізації. Причина цього – в однобічно заданому напрямку розвитку наукового знання, детермінованого економічною моделлю життя і розвитку людства лише у тривимірному світі, без урахування властивостей і законів Тонкого Світу (ефірної матеріальності).

Спробуйте відповісти на таке запитання: яким сьогодні є критерій цінності знань, навичок і будь-якої розумної діяльності людини? Відповідь: вигода, причому економічна, аж ніяк не еволюційна.

Людство, образно кажучи, живе в одному і тільки в одному сценарії розвитку суспільства і суспільних сил – економічному. У цьому сценарії головною рушійною силою визначено прибуток. Найбільші, якщо не всі зусилля людства сьогодні спрямовані на отримання максимальної матеріальної або фінансової вигоди з усякого роду його діяльності, будь то пізнавальна, виробнича, релігійна, культурна тощо. Але десь там, за вершинами видимої влади, як протидія космічним програмам еволюції, зріє неоголошена стратегія остаточного руйнування самої Землі.

Природно, що всі інститути людського суспільства, весь спектр свідомостей, фізичних почуттів, фізіологічних якостей людини – все підпорядковано цій версії призначення життя людей на Землі: брати, мати, споживати і знову споживати. Збагачуватися все більше і більше. Нагадаємо, Є.П. Блаватська у своїх окремих працях і в «Таємній Доктрині» говорила про те, що всі давні релігійні культи викриті, залишився тільки культ Золотого Тельця. Зауважимо, що саме цей культ сприяє розгортанню руйнівної програми – аж до вибуху Землі, про що попереджала Є.І. Реріх у своїх листах.

У пізнавальній діяльності та в пізнавальному прагненні людства стратегічне значення культу Золотого Тельця повністю скувало інтелектуальну та емоційну версію індивідуальної та колективної свободи поведінки людини. Наука теж стала підкорятися жорсткій економічній моделі. Так виник новий вид загальнолюдського рабства – інтелектуальний.

Це означає, що в державі розвиваються переважно ті знання, за які добре платять, і, відповідно, добре оплачуються лише ті галузі знань, які сприяють нарощуванню прибутку. Неважко здогадатися, що найзначніші фінанси обертаються в структурах виробництва матеріальних цінностей і в сфері їх реалізації. Людський розум, по суті, виявився підпорядкованим лише цій версії: зростання прибутку. Науки моделювали різні економічно вигідні версії управління підкореною Природою і не вивчали її природний стан або її природні еволюційні можливості. Тому, як це не дивно звучить, Природа залишається непізнаною. Природознавство мало дефіцит розуміння Природи і в XVIII, і в XIX, і в XX століттях. Але саме в XX і в XXI столітті, що розпочалося, я стверджую це цілком відповідально, людство як ніколи далеке від розуміння нових процесів навколишнього світу.

Курс долара, престижність марки «Мерседес» – це в рамках розуміння людей, і цей «інтерес» знесилив їх. У результаті людство протягом значного періоду свого розвитку не тільки не намагалося використовувати природні процеси еволюції, але й планомірно створювало навколо себе штучне середовище, що відповідає ілюзорній концепції якогось «економічного блага». І найзгубнішим для людей є те, що зі зростанням штучного середовища (переважно міського) зростає відчуття захищеності людей від перетворюючої сили Природи. На сьогодні ця ситуація сформувалася в головний принцип отримання «задоволень від життя».

Розрив між природним плином життя Природи та життям Людини в цьому штучно створеному світі почав особливо активно розширюватися, починаючи з XV століття, тобто з початком технічного прогресу. В основу цього прогресу було покладено нав'язуваний Ватиканом дванадцятимісячний календар, відірваний від біосферного ритму Землі та місячно-сонячно-земних взаємозв'язків.

Джерелом інформації про стан навколишнього світу все більшою мірою ставали не безпосередні спостереження та узагальнення про стан Природи, а певний потік ерзац-відомостей. Сьогодні ситуація стала всесвітньою, глобальною: людство отримує основну інформацію, що формує його мислення і поведінку, з уніфікованих і жорстко контрольованих масових каналів: з літератури, газет, радіо і, нарешті, в останні роки – телебачення. Ця інформація відображає дуже вузьку і суб’єктивно відібрану частину відомостей про явища Природи. Людей інформують лише про ті явища, які пов’язані зі значними катастрофічними подіями, так званими швидкопротікаючими енергоємними процесами. У той час як повільні та слабко виражені процеси в Природі залишаються без аналітичної оцінки, хоча за абсолютною вагою вони завжди мали і мають переважну перевагу та вирішальним чином впливають на долю людства.

У результаті, чим вищим і вищим ставав добробут людини, з економічної точки зору, тим значніше падало знання людства про природно-еволюційний стан Природи та власне людської еволюції. У гонитві за багатством, зростанням банківських вкладів пізнавальні здібності (і пізнавальні потреби!) людини неухильно знижувалися. Люди всіма своїми інтересами занурилися в грубоматеріальну речову природу. Говорячи мовою християнства, люди остаточно впали «у зовнішню темряву» (Мф., 8, 12), тобто відійшли від душевно-духовних цілей, захопилися суто зовнішніми механізмами розвитку, видимими взаємовідносинами природи і людини, поверхневими взаємозв’язками тощо, тобто так званим технічним прогресом, який хижацьки споживає природні, людські ресурси і руйнує закони Світу.

Так в історії людей розпочався період, опису якого відведено значне місце в листах Махатм. І, насамперед, у листах Кут Хумі, який стосується цілої низки питань наукового плану (листи 64, 92 та ін. у книзі: «Листи Махатм», Самара, 1993, 720 с.) щодо майбутніх планетофізичних змін на Землі та ролі загальнолюдської активності в дусі й тілі.

«а) що ми визнаємо лише єдиний елемент у природі (духовний або матеріальний), поза якого не може бути природи, бо він є сама Природа, і який, як Акаша, наповнює нашу сонячну систему; кожен атом, будучи її частиною, наповнює простір і є самим простір насправді і який пульсує ніби у глибокому сні, під час Пралайї, і як світовий Протей, вічно діяльна природа, під час Манвантар;

б) що, отже, дух і матерія єдині, будучи лише диференціаціями в станах, але не в сутностях, і що грецький філософ, який стверджував, що світ є величезною тварина, проник у символічне значення Піфагорової монади, (яка двоїться, потім стає трійною і, нарешті, перетворившись на досконалий квадрат, і таким чином, виявивши з себе чотири і ввібравши три, утворює священне сім) – і це далеко випереджає всіх вчених сучасності;

в) що наші уявлення про «космічну матерію» діаметрально протилежні уявленням західної науки. Можливо, якщо ви запам'ятаєте все це, нам вдасться передати вам хоча б елементарні аксіоми нашої езотеричної філософії точніше, ніж раніше. Не бійтеся, мій добрий брате, ваше життя не відходить від вас і воно не згасне раніше, ніж ви завершите свою місію.»

Лист 64. Кут Хумі. – Хьюму. 30.06.1882 р.