Перець чілі

"Я вас попереджав, що лікарі у всіх країнах світу на 90 % є євреями. Офіційна медицина — це єврейська медицина як з економічного, так і з філософського погляду. Тому в Америці й кажуть: «Після юриста — вбий лікаря»."

Я назву вам три трави, які лікують майже всі гострі стани. Існує така галузь — гербологія-травництво, якою, оскільки саме це і є тим, чим можна вилікувати хворобу, у нашому Задзеркаллі офіційна медицина не займається. Гербологія в Задзеркаллі належить до галузі ботаніки, тоді як лише голодуванням і травами можна вилікувати хворобу, причому не просто вилікувати, а так, щоб не нашкодити ще більше, що для офіційної медицини взагалі є недосяжним результатом. Бабусі це чудово знають і лікують травами, але хоча я дуже поважаю бабусь, справу треба ставити на міцний ґрунт. Усі свої знання про трави я вам, з огляду на обсяг, передати не можу, але я дам вам основне для лікування гострих захворювань, і так, щоб не перевантажувати вам голову.

Три основні трави, точніше рослинні засоби, про які мають знати всі й якими слід користуватися.

1). Червоний гострий перець (кайєнський)

2). Подорожник3). Часник

ААА! Це ми знаємо! Ви не знаєте, ви чули про це, але не користуєтеся, бо не вмієте. Поясню, як і навіщо ними користуватися:

1). Червоний гострий перець, кайенський. Гострота перцю вимірюється в умовних одиницях гостроти. Найслабший перець — паприка — має гостроту всього «одиницю». Найгостріший хабанеро — 300 тисяч одиниць. Відчуваєте різницю? У клініці використовується поширений гострий перець «кайєнський», який має гостроту 40 тисяч одиниць.

Червоний перець застосовують при всіх видах шоку. Порошок червоного перцю розводять у склянці гарячої води й замість нітрогліцерину вводять у рот при всіх серцевих нападах, при всіх непритомних та колапсоподібних станах і при всіх кровотечах, особливо при кровотечах зі шлунка.

Парадокс? Ні. Червоний перець має дивовижні властивості, яких немає в жодного ліків — він розширює судини, коли вони звужені, і звужує, коли вони розширені, він робить саме те, що потрібно організму. Мексиканці п’ють його під час виснажливої спеки для охолодження; ескімоси п’ють його на морозі, щоб зігрітися. Повірте, чай із червоного перцю «для зігрівання» набагато ефективніший і корисніший, ніж горілка. Міцний чай із червоного перцю — це ліки номер один при всіх гострих станах і перший засіб в аптечці.

Блювота з кров’ю — ложка червоного перцю на склянку води в шлунок.
«Чорний стілець з кров’ю» — те саме. Через деякий час повторити. Феноменальна дія.
Будь-яка зовнішня рана, що кровоточить, — порошок червоного перцю безпосередньо в рану.
Будь-яка хронічна рана, що не загоюється, — те саме — насипати рану гострим перцем.

Червоний перець — це чудодійна речовина. Це те, що потрібно мати кожному у своїй аптечці замість викинутих ліків. Хто так застосовує червоний перець? З давніх-давен — Мексика та вся Латинська Америка. Червоний перець зараз є цілий рік навіть у Росії. З нього можна робити і чудову концентровану спиртову (горілчану) настоянку, і, наприклад, перелити в пляшечку з піпеткою, носити в кишені для сердечників і застосовувати замість нітрогліцерину; бо нітрогліцерин — це найсильніша отрута, згадайте, що нітрогліцерин — це найпотужніша вибухова речовина. Краще носіть із собою флакончик із концентрованою спиртовою настоянкою червоного перцю, і при болях у серці введіть повну піпетку в рот. Недостатність кровообігу в нижніх кінцівках, як, наприклад, була у артиста Михайла Кононова? — Гаряча вода в таз, червоний перець щедро — сидіть ногами в тазі з гарячим розчином перцю, поки дивитеся телевізор — перцеві ванни. Ще 6000 років тому лікувалися

2). Подорожник. У Росії, щоб ви знали, і ніколи не посилалися на «споконвіку» як на доказ правильності; у Росії споконвіку подорожник застосовується неправильно і не для того. Звичайне застосування подорожника в Росії — накласти цілий лист на поріз — це те, на що краще насипати червоного перцю.

Головне застосування подорожника — це укуси змій, бджіл, а також гострі гнійні септичні запалення, флегмони, гнійні абсцеси, той самий панарицій пальця. Отруйний укус або гнійна флегмона — загроза зараження крові — подорожник.

Увага, жоден осел у світі, крім як на Русі, не прикладає подорожник так, як є, цілим листом.

УВАГА! ЩОБ ПОДОРОЖНИК ПРОЯВИВ СВОЮ ДІЮ, ЙОГО ЛИСТЯ ТРЕБА РОЗЖУВАТИ — ПРОПУСТИТИ ЧЕРЕЗ М’ЯСОРУБКУ АБО РОЗБИТИ МОЛОТКОМ, ЩОБ ВИТЕК ЗЕЛЕНИЙ СІК, І САМЕ ЦІЄЮ ЗЕЛЕНОЮ МАСОЮ, КАШЕЮ, ОБКЛАСТИ ПОШКОДЖЕНУ ДІЛЯНКУ ТІЛА.

Крім того, потрібно їсти подорожник сирим.

Хто так застосовує подорожник? З давніх-давен — північноамериканські індіанці.

Смертельний укус гюрзи, коли набряк уже доходить до горла, — минає за півгодини.
Гнійна флегмона, коли офіційна медицина пропонує ампутацію руки, — проходить за ніч.

Укуси бджіл — минають миттєво.

Єдина проблема — свіжа подорожниця доступна лише влітку. Тому цей надзвичайно ефективний антибіотик і антидот треба або засушувати влітку, або готувати спиртові витяжки й завжди мати під рукою на всяк випадок. Спиртовий настій може зберігатися вічно. Готується дуже просто: береться трилітровий скляний банок і доверху наповнюється свіжим подорожником, промитим чистою водою. Потім банок до країв заливається звичайною доброю горілкою. Усе. Застосовується, коли потрібно.

З іншого боку, змії взимку й не кусають, але, якщо хтось, наприклад, зачепив сокирою ногу в селі, рана загноїться й запалиться, то серветку змочують спиртовою настоянкою подорожника й вкладають у рану. Мало того, якщо хтось відрубав сокирою палець, — засипати червоним перцем, прикласти палець на місце й обкласти все подорожником — заживе все, як у собаки. Нога потрапила під колесо? — Промити проточною водою. Засипати поранену ділянку червоним перцем. Обкласти подорожником — все буде як і раніше.

3). Часник — універсальний антибіотик, який справді з давніх-давен застосовують російські «індіанці». Феноменальний антибіотик — такого синтетичного антибіотика не існує. Діє як на бактерії, так і на віруси та грибки.

Грибок на нозі? — Натирати часником.

Будь-які інфіковані шкірні захворювання натираються часником.

Грип? Застуда? — часник!

Запалення легенів? — Часник.

Гнійна флегмона? — Обкласти подорожником і ще їсти часник.Запалення жіночих

органів? — Розчавити зубчик часнику та ввести у піхву.

Запалення прямої кишки? — Розчавлюйте часник і вводьте в пряму кишку.

У будь-яку гнійну інфіковану рану часник розчавлюють до консистенції маси — і вводять.

Жодна застуда чи запалення легенів, нирок, навіть менінгіт не встоять перед часником.

Усе залежить від дозування. При гострих інфекційних вірусних захворюваннях і тим більше при запаленнях легенів часник вживають у дозі одна головка на 10 кг ваги на добу, тобто дітям: скажімо, 3–4 головки, дорослим — 6–10 головок на день. Краще їсти сирим, але якщо це дуже важко, можна варити і їсти, а також пити цю часникову воду. Зваріть у воді 10 головки часнику і їжте та пийте його цілий день. Цим же способом часник подають дітям. Часник є в наявності цілий рік. З цим проблем немає.

Питання: «Чому тоді офіційна медицина так не лікує, якщо все так просто лікується?» — Мій дорогий, а як тоді з людей здерти гроші, якщо всі ці феноменальні, і справді, і найдивовижнішим чином, як жодні ліки, діючі; справді лікарські, цілющі засоби; а не якісь хімічні препарати, що продаються кілограмами на будь-якому ринку дешево; за ціною типу — одна пачка лікарських ліків — відро червоного перцю або часнику; подорожник взагалі валяється під ногами всюди на планеті від південного до північного полюса. Що з вас тоді лікарям взяти? Як на вас заробити? Медицина саме тому й ігнорує трави, бо вони безкоштовні.

Я ж буду радий, якщо росіяни візьмуть на озброєння червоний перець, зелену подорожникову масу та часник цибулинами — чи то видно, чи ні — безмірно тоді врятуєте людей, і головне — дітей! Я стежу за народною медициною в Америці — жодній дитині, яка пройшла курс лікування часником, ніколи не знадобилося видалення мигдалин! А як ви пам’ятаєте, я наводив статистику, що через особливості анатомічного проходження гілки сонної артерії на 100 видалень мигдалин — одна дитина — неминуча смерть від смертельної кровотечі. А скільки людей можна врятувати від укусів змій і зараження крові найкращим і неперевершеним антидотом — подорожником? А скільки людей можна врятувати від серцево-судинних захворювань червоним перцем? А скільки людей можна врятувати від пневмоній та інших інфекцій найкращим і неперевершеним природним антибіотиком — часником?

За нагоди розповім ще й про інші чарівні трави. Але візьміть на озброєння хоча б ці три основні. І не бійтеся — застосовувати ці засоби — передозування не буде.

***

Цитата:

«...Щодо часнику та імбиру. Гадаю, я не єдиний такий, бо хоч дуже люблю ці два продукти, хронічний гастрит із підвищеною кислотністю ніяк не дає їх вживати... Вже пробував терпіти тиждень — їв, незважаючи на біль, але ні, вони сильно подразнюють слизову шлунка...Ось і хотів запитати, імбир корисний лише у свіжому вигляді чи його корисно вживати також у вареному, маринованому тощо вигляді?»

Ми теж про це згадували. Щоб збільшити споживання «чудової трійки»: часнику, червоного перцю та імбиру, їх потрібно піддавати термічній обробці та додавати до чогось, скажімо, до супу або свіжозвареної картоплі. У цьому випадку і часник, і імбир можна вживати без обмежень, а червоний перець — за смаком. Адже в сирому вигляді часник, перець та імбир — це взагалі найпотужніші ліки. Під час термічної обробки вони, звісно, втрачають значну частину своєї терапевтичної активності, але не настільки, щоб не можна було компенсаторно збільшити їхнє споживання.

Імбир і червоний перець чудово підходять у вигляді чаю. Той самий часник можна заварювати у вигляді чаю. І таким чином зробити їх частиною повсякденного раціону. У такому разі сенс щеплень для, мовляв, підвищення імунітету взагалі відпадає. Хронічний гастрит виникає через те, що ви все життя неправильно харчуєтеся, і замість того, щоб молитися на нього та повністю руйнувати фізіологію травлення «ліками», вам треба терміново змінити спосіб харчування, інакше він перейде у виразку-рак — це неминучий шлях;

І нікому ще лікування, запропоноване офіційною медициною, не допомогло, усі вирушили за маршрутом: офіційне лікування гастритів — онкоцентр — кладовище. А хронічний гастрит — це «Моменто морі», тобто треба терміново голодувати й переходити на сироїдіння, а не починати з того, щоб при старому режимі харчування споживати у великих кількостях часник та імбир. Завжди насамперед треба дати шлунку та шлунково-кишковому тракту відпочити, а не навантажувати їх подразниками. Перець із часником від вас нікуди не дінуться. Починати завжди треба з водного голодування, дати відпочити травній системі, свіжосокової дієти, перепочинку для травного тракту, а часник та імбир від вас нікуди не втечуть. Це потім.

Червоний гострий перець має унікальні властивості

Ви знаєте, червоний гострий перець має унікальні властивості. Я називаю перець — «парадоксальний перець». Ви не повірите, як його застосовують індіанці в Америці. Вони п’ють його в спеку, щоб охолодитися, і в холод, щоб зігрітися. Шлунково-кишкова кровотеча, знаєте, коли у людини блідість і чорний рідкий стілець або навіть просто блювота червоною кров’ю, лікується так: чайну або столову ложку червоного гострого перцю розвести у склянці гарячої води й випити залпом.

Ось вчора (01.05.2010) я спробував просто засипати порошком гострого червоного перцю свіжорозрізаний палець — сипав прямо всередину рани — у кров, що текла... Згідно з офіційною медициною рана мала загоюватися, проходячи три стадії: набряк, запалення, рубцювання, тобто заростати довго... ...а вона просто заросла наступного дня і все — вірите?

Будь-яка рвана, розмозжена, вогнепальна, відірвана або укушена рана лікується теж дуже просто — береться червоний гострий сухий перець і просто засипається з верхом у рану, зверху перев’язується — і все. Я б не повірив, якби сам не бачив — навіть не пече!

І я вже писав, що сік свіжого гострого перцю знімає будь-який високий тиск і напади стенокардії.

Лікувальні властивості гострого червоного перцю невичерпні. Перець — це, у повному зазеркальному сенсі цього слова, «не ліки» — гірше не буде. «Ви не в церкві — вас не обдурять», так і тут — це не медицина — природа вас не обдурить.

Щодо жіночих запальних захворювань я рекомендував розчавлену зубчик часнику на ніч — «пер вагіна». Лікарів не питайте — марно — вони нічого не знають про рослини. У медичних інститутах травам не навчають. Я теж особисто не пробував взагалі всі трави при всіх хворобах. Навіть для досвідченого лікаря кожен новий пацієнт — це винятковий випадок. Я лише можу вас запевнити, що трави — це не ліки; від їх передозування, якщо ви спеціально не поставили собі за мету наїстися дурманом з суїцидальною метою, ви не помрете; максимум — вас, можливо, вирве або ви обкакаєтеся.

Такий парадокс — перець невеликої пекучості — типу «паприки» — застосовується в народній американській медицині для відновлення кровообігу в оці. Я сам промиваю очі перцевою настоянкою, оскільки коли довго сидиш за комп’ютером, то починають боліти очі. А поліція для чого застосовує перцевий аерозоль в очі? Різниця в лікувальній дозі — у концентрації! І зверніть увагу, поліція застосовує перець у великій концентрації, не боячись, що їх притягнуть до відповідальності за засліплення! Перець абсолютно нешкідливий. Я купую в одному місці спеціальну настоянку для промивання очей на перці. Червоний перець посилює кровообіг в очах. Спробуйте самі зробити на дистильованій воді та паприці, тільки дуже слабку — так, щоб трохи пощипало і перестало. Тільки паприку треба купувати чисту, без домішок. Тому або треба брати порошок перцю в надійному місці, або готувати настоянку самому. Коли з очима виникне проблема — побіжите за перцем, як маленькі. Згодитеся на будь-яке пощипування.

Ліків же, щоб повернути молоді очі, немає, а червоний перець є, і коштує він... — лікарі явно не можуть нажитися, тому їх це не цікавить. Лікарі ж — це як той таксист, який везе пасажира з валізами в Москві з Ленінградського на Казанський вокзал через Ярославль із заїздом у ліхтарний стовп і на місяць у реанімацію, а то, може, й на той світ. Мотиви ті самі.

Запам’ятайте головне правило зцілення від проф. Столешнікова:

Те, що ви хочете вилікувати, — ви повинні будь-яким способом, фізіотерапевтичним чи терапевтичним, але забезпечити до того місця посилений приплив крові!

Лікує — тільки кров! Усі лікувальні фактори містяться лише в крові!

Тільки в крові містяться лікувальні речовини. Тканина сама по собі вилікуватися не може, у «некрові» немає жодних лікувальних агентів. Коли в організмі є якесь ушкодження — туди має вилитися або нормальним шляхом надійти кров — ось чому, коли немає кровообігу, виникають інфаркти, інсульти та інші некрози, а рани не загоюються.

Отож, червоний перець, який застосовують зовнішньо або внутрішньо, — це засіб, що найсильніше посилює кровообіг. А свіжий червоний перець — це взагалі атомна бомба в лікувальних цілях. Тому я б радив почати з сухого червоного перцю. Кожен хворий повинен сам навчитися застосовувати й сам знаходити метод, яким чином доставляти рослинний засіб до хворого місця. Тут кожен розуміє в міру своєї інтелігентності, і тут я вже нічого вдіяти не можу. Але «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». І це не жарт. Кажу вам із ворожого табору професійних лікарів — ваше здоров’я нікому, крім вас, не потрібне.

Якщо ви самі не можете подбати про своє здоров’я, то кому, самі посудіть, крім вас, воно потрібне, навіть якщо ви за це заплатите?

Червоний перець краще заварювати сушений або у вигляді порошку. Якщо пити перцевий чай у лазні, то це допомагає переносити вищу температуру парильні. Я для лазні готую перцевий чай, і мене на перцевому чаї ніхто в парильні не пересиджує.

Я вживаю обидва ці види чаю, і за моїми особистими спостереженнями, перець — найпотужніший судинорозширювальний засіб. Колись я пробував вичавлювати сік зі свіжого перцю й пити його, і тоді — років 10 тому, будучи старим гіпертоніком, — я прокинувся на підлозі у ванній, знепритомнівши від низького тиску, який до цього я не міг знизити жодними найрекламованішими американськими препаратами проти гіпертонічної хвороби.

Вам усе зрозуміло, гіпертоніки? — Сік свіжовичавленого гострого перцю знижує будь-який тиск, і настільки ефективно, що дозування треба починати з крапель свіжого соку перцю. Сік свіжовичавленого гострого перцю (на кшталт перцю Галепено) — знижує будь-який гіпертонічний криз, він може знизити тиск навіть у «Гардеробі».

А ось уже в термічно обробленому вигляді гострий перець такими гіпотензивними властивостями не володіє — втрачені живі ферменти. Те саме стосується й спиртової витяжки червоного перцю — вона вже денатурована. Проте навіть у обробленому вигляді гострий червоний перець є сильним судинним засобом, і у мене таке враження, що він ніби йоржем очищає зсередини кровоносні судини.

Як ви пам’ятаєте, в єврейській медицині гіпертонічна хвороба вважається «ідіопатичною», тобто такою, що має невідому причину; а те, причини чого невідомі, — не підлягає лікуванню, хоча євреї свої таблетки продають. Отже, як зняти гіпертонічний криз, я вам розповів. Тільки, будь ласка, без заперечень на кшталт: «Я все одно буду приймати таблетки, бо на свіжому перці можуть бути мікроби й глисти».

Це стосувалося гіпертонічного кризу. А хронічна гіпертонічна хвороба виліковується зміною способу життя, і ви насамперед повинні відмовитися від того способу життя, в якому ви її підхопили, тобто якщо ви працюєте таксистом і у вас високий тиск, то забудьте про таксі; гіпертонія виліковується періодичними водними голодуваннями, харчуванням за методом проф. Столешнікова та великим споживанням червоного перцю, часнику й імбиру. Причина гіпертонічної хвороби за проф. Столешніковим — це вихід серцево-судинної системи зі стану серцево-судинного резонансу, у якому вона за норми перебуває. Резонанс — це поняття з фізики, і зрозуміло, що це таке. Виводять серцево-судинну систему зі стану резонансу — надмірна поведінка людини та фактори зовнішнього середовища. Ми, Уотсоне, коротко розповіли про гіпертонічну хворобу, чи не так? - Але це не означає, що проф. Столешников свого часу не прочитав про неї товстеньких монографій, у результаті чого проф. Столешников викинув їх у смітник і, як і відомий персонаж, «пішов іншим шляхом», завдяки чому має можливість вам зараз усе це розповідати. Євреї — вони й у медицині євреї, і в книгах з медицини перекрутили все до крайності.

Цитата:

«Вибачте мене, але вам не складно було б надавати точні зображення тих продуктів, про які ви пишете, наприклад, із перцем зовсім незрозуміло. Є ось перець — червоний перець (чилі), ви писали про Галепено, так це, здається, взагалі зелений-гострий. Просто у нас з різноманітністю продуктів у Росії слабенько, повинні розуміти, і щоб не переплутати, давайте, будь ласка, посилання із зображеннями. Якщо у вас немає можливості та часу, пишіть мені точну назву англійською або російською, а я вже буду вам шукати ресурси, де є описи та картинки...»

- Тому даю вам орієнтир щодо класичної суміші мексиканських перців — «Кайєн» або «Каїн». Це класичний і найпоширеніший сорт перцю з гостротою за шкалою гостроти 40 тис. умовних одиниць. Гострих перців у Мексиці — столиці гострих перців — сотні різновидів. Не всі з них червоного кольору, але «гострий перець» і «червоний перець» — синоніми. Термін «чилі» або «кайєн» — це все синоніми «гострого» та «червоного перцю» російською мовою.

Адже ніхто в Америці не називає перець «Sharp pepper». Називають саме «кайєн» або «чілі». http://en.wikipedia.org/wiki/Chili_pepper Ось у магазині стоять дві різні банки з червоним порошком: на одній написано «кайєн», на іншій — «чілі» — в обох червоний порошок гострого перцю, але різного складу. Сортів перцю — сотні, відповідно й суміші можуть бути різні.

Є, наприклад, суміш, пам’ятаєте, «КА-ДЖУН». У народній медицині чомусь переважно використовують кайенський перець. Усі перці оцінені за шкалою «гостроти». Найслабший перець, гостроту якого прийнято за одиницю, — це угорська паприка — 1. Найгостріший — «кубинський перець» «Хабанеро» — понад 300 одиниць гостроти — це надзвичайно гострий перець. Ось я зараз заварив такий дрібний перець «Чільтепін», але дуже гострий — під 100 тис. одиниць. Поширена перцева суміш «кайєн», яка теж дуже гостра, — всього 40 одиниць. Кайєн — найзвичайніший перець, від якого можна танцювати, але вживати можна будь-який, який вам більше подобається або який ви можете дістати. Краще, звичайно, залежно від того, для чого, — у вигляді засушених плодів, але підійде й «кайєн» у порошку. Мулато — слабкий перець, близько 5 тис. одиниць. Халепено або Галепено — 8 тис.

Звертатися до лікарів з питанням харчування — нерозумно.

Скільки б я не писав про неєвреїв, Вотсоне, не перестаю дивуватися — це бездонна прірва олігофренії. Ось один щойно задає медичне запитання.

Цитата:

«... Що ви думаєте з приводу написаного лікарем?? І ви радили печений часник, а лікарі категорично заборонили вживати його, оскільки це шкодить печінці».
— Хіба я, Ватсоне, не писав у минулому випуску про часник, наводячи останні наукові дані? — Писав! І що?

Запам’ятайте всі: у медичних інститутах, як у Росії, так і в США, взагалі не вивчають продукти харчування та рослини й їхній вплив на здоров’я людини — такого предмета немає! Вони вивчають лише й тільки таблетки. Тому будь-який лікар — російський, американський, «-нецький», «-узький»; все одно — медицина скрізь криптоалієна, не знає про харчові продукти більше, ніж звичайний пересічний громадянин!

Гаразд, Росія, але й у США те саме — немає нічого смішнішого, ніж чути рекламні заяви, що з питань харчування, мовляв, слід звертатися до лікаря!

Зайдіть у будь-яку лікарню, хіба лікарі там виглядають здоровішими за своїх пацієнтів? Хіба що лікарю 25 років. Він сам харчується сосисками й запиває їх кока-колою. Кожен другий американський лікар — товстий і хворий.

Запам’ятайте це і розкажіть іншим!

Жоден лікар у світі не знає про продукти харчування та рослини більше, ніж пересічна людина.

Будь-яка людина, яка лікує своє серце глодом, знає про це більше, ніж будь-який лікар. А звідки лікар може знати? Холмс, щоб бути обізнаним у цій галузі, вже 15 років збирає в США інформацію про вплив харчових продуктів на організм людини. А вони звідки знають? Тому що вони лікарі? — Тоді я вас дуже засмучу.

Жоден лікар у світі не знає про харчові продукти нічого, бо такого предмета в медичних вузах немає. І на курсах підвищення кваліфікації такого курсу немає.

Не дивно? — Я вас попереджав, що це Задзеркалля!

Краще запитайте у кухаря з кулінарного технікуму. І ось уявіть собі, на чому ґрунтуються всі поради по телевізору, коли вони радять людям з питань харчування звертатися, мовляв, до лікаря. А лікарі в питанні харчування знають не більше за пацієнтів, але незручно в цьому зізнаватися прилюдно. Ось, Ватсоне, як і створюється Країна За Дзеркалом. Ось якщо ви знаєте знайомого, який читає про здоровий спосіб життя чи щось на кшталт цього, загалом займається травами, — ось краще до нього й звертайтеся. Придумали! Звертатися до лікарів з питань харчування! Це вам так сказали? З таким самим успіхом можна по телевізору рекомендувати всім звертатися з питань харчування до випускника фінансового інституту. Якщо він сам хворий на ту саму хворобу, він вам більше розповість.

Я, наприклад, натираю корінець імбиру на тертці, заливаю гарячою водою (не окропом!), вичавлюю туди лимон і додаю мед. Виходить така смакота — навіть шкода когось пригощати — самому нічого не залишається :о)

- Імбир, Ватсоне, у Середньовіччі за нього в Європі іноземці платили на вагу золота. Їжте як вам подобається і в тій формі, як вам хочеться, але намагайтеся, щоб це було якомога ближче до природного вигляду. Ваше бажання вживати його — цілком зрозуміле. Якщо дуже хочеться, значить, вам не вистачає речовин імбиру. Згодом, коли ваш організм усуне нестачу речовин імбиру, вам уже так не захочеться. Тоді — шукайте іншу траву, яку вам хотілося б.

Хлор у водопровідній воді, червоний перець, подорожник.

Але можете додати до одного сирого буряка та однієї сирої картоплі ще хоча б часткову заміну звичайної водопровідної води. Бо криптоалієни сиплють у водопровідну воду моторошні отрути, візьміть хоча б той самий активний хлор під приводом дезінфекції.

(Не пам’ятаєте, під час Першої світової війни хлор був одним із отруйних газів, а його нам у воду додають!) І фториди, які в нормальному стані не зустрічаються в людському організмі, додають із відходів ядерної промисловості.

Простіше простого підійти до водозабірника, звідки вода надходить для мільйонів людей, капнути туди якийсь «зоман» або «фосген» у не смертельній концентрації й робити це щодня. Так, власне, вони й ллють бойову отруйну речовину «хлор». Читайте Вікі:

«Застосування отруйних газів у Першій світовій війні було великою військовою інновацією. Діапазон дії отруйних речовин сягав від просто шкідливих, таких як сльозогінний газ, до смертельно отруйних, як хлор і фосген».

Чорним по білому написано: «смертельно отруйних, як хлор...».

І хто ж нам цей смертельний хлор додає у водопровідну воду, як не істоти, абсолютно відмінні від гоїв.

Раніше ви думали, що водоочисні станції перебувають під контролем нормальних людей. — Це було за часів СРСР. А зараз водоочисні станції Росії та України контролюються вже криптоізраїльтянами. Як то кажуть — й оком моргнути не встигнете.

Ще особисті спостереження аспірантів:

Цитата:

«Re: Дякую за підказку. Ми, дізнавшись про правильне використання подорожника (дякую Доку), тільки ним і лікуємо все зовнішнє, поки він росте (вже з’явився молодий). А взимку — «монастирською маззю». Мазь справді діє. Мати сильно обварила руки окропом, хвилин через 10 намазав мазь. Через два дні змогла руками вже потроху працювати. Слідів від опіків взагалі не залишилося. І запаху особливо сильного немає».

- Слава Суті, Вотсон, хоч хтось у Росії зрозумів, що листя подорожника треба прикладати розжованими, щоб сік з нього стікав на місце ушкодження. Подорожник — це Суть Речей, послана людям як протиотрута від усіх поширених гнійно-токсико-септичних процесів і особливо від укусів змій та будь-яких інших укусів і септичних ран.

Але знову помітно характерну недалекість неєвреїв.

Подорожник можна мати цілий рік!

Його що, не можна висушити? Важко здогадатися? «Від віків» хто сушив сіно? Холмс? Зберіть подорожник, скільки вам потрібно, і краще, коли він молодий. Висушіть зібраний подорожник. Подрібніть його кавомолкою в порошок. Порошок потім пересипте в закриту банку. Коли знадобиться взимку, розведіть водою або горілкою, — на марлю і на рану! — Природний антидот у чистому вигляді, даний нам самою суттю речей, — це подорожник. І не треба винаходити велосипед. А горілчана настоянка подорожника як зовнішній засіб для ран може зберігатися вічно.

Холмс кидає ще один заклик:

Нехай кожен купить півлітра горілки (як звично звучить!) Знайдемо горілці інше застосування — як зовнішній засіб!

Набийте в неї подорожника цілу пляшку під пробку! Точніше навпаки, набийте повну порожню пляшку подорожника і залийте горілкою. І нехай стоїть. Те саме зробіть і з настоянкою червоного перцю з півпляшки порошку червоного перцю або цілої пляшки стручкового. А тепер, як сказав артист Етуш у «Кавказькій полонянці», «повторіть у трьох примірниках»: 1). одну пару залиште вдома, 2). іншу покладіть у машину, а 3). третю пару подаруйте родичам. Принцип простий. Де тече кров — туди наливайте настоянку червоного перцю. Налили? — Тепер на бинти/ганчірки нанесіть настоянку подорожника пов’язкою.

Простий приклад. Їдете дорогою на автомобілі: на дорозі збита людина, або, скажімо, у машині. Не варто стояти з розкритою «рукавичкою»: де кров — полийте настоянкою червоного перцю, а потім нанесіть подорожника на ганчірку й на рани. Тут важливо надати допомогу якомога раніше. Важливо, щоб мільйони активних природних речовин перцю/подорожника якомога швидше почали діяти. Фактор часу знову ж таки відіграє самостійну роль. Поки туди приїде швидка зі своєю офіційною медициною, самі знаєте, і буде лити своїм отруйним фурациліном — між іншим, чиста отрута, яку ллють у рани http://www.pharmtechnology.info/ru/cata ... m.976.html, після чого не дивно, що вони не загоюються, а отрута антисептика всмоктується з рани в організм! http://www.xumuk.ru/vvp/2/609.html

Цитата:

«Токсична дія фурациліну. Тварини. У птахів, гризунів, великої рогатої худоби введення в шлунок великих доз фурациліну викликає чергування періодів збудження та пригнічення (з розслабленням м’язів, клоніко-тонічними судомами та парезами). Для білих мишей ЛД50 = 0,6 г/кг. Щури гинуть на 30—35 день при щоденному введенні 75—85 мг/кг. При введенні в шлунок або додаванні до корму — дистрофічні зміни епітелію сім’яників із зникненням сперматоцитів і сперматозоїдів. При одноразовому вдиханні 2,0—0,1 мг/л у щурів — зміна частоти дихання, зниження чутливості, температури тіла та споживання кисню, морфологічні зміни епітелію бронхів, дистрофія печінки та нирок; при 0,01 кг/л — лише зміна частоти дихання. Введення через рот собакам щодня протягом 4 місяців 250 мг/кг призводило до зниження кількості еритроцитів, лейкоцитозу, схуднення. У деяких випадках — дифузні ураження печінки (Заєва)»

Щури гинуть, а гоям щодня вливають у рани!

Повідомляю вам, щоб потім не казали, що не чули:

Офіційна медицина застосовує до відкритих ран чисту концентровану хімічну отруту:

Будь то фурацилін, будь то йод, будь то зеленка, будь то повідон-йодид (Йоддицерин) http://zdravoe.com/85/p740/index.html та http://en.wikipedia.org/wiki/Povidone-iodine, чи то генціановиолет (це взагалі ціанід http://www.medical-enc.ru/4/gentianvioletum.shtml), чи то меркурохром або мербромін — препарати ртуті: http://en.wikipedia.org/wiki/Merbromin або «гебітан (хлоргекідін)».

Ось скільки було за останні 100 років лікарів на Землі, і чи хоч один замислився, як можна лікувати рани, заливаючи в них чисту отруту під приводом, мовляв, «антисептика»?

Продовжуйте думати, Ватсоне, що це все випадково. Самі поміркуйте, керуючись простим здоровим глуздом, як ваша рана загоїться, якщо ви щодня заливаєте її препаратами ртуті, йоду або тими, що мають таку поетичну назву: «5-нітрофурфуриліденсемікарбазид; семікарбазон 5-нітрофурфуролу; фурацин; нітрофуран; нітрофуразон; ваброцид; вітроцин» http://www.xumuk.ru/vvp/2/609.html, тобто фурациліїн, або той самий «хлоргексидин-гебітан». Меркурохром ось уже заборонили в США: http://www.straightdope.com/columns/rea ... curochrome А раніше його розливали рікою. Рани треба заливати живою речовиною, з природних джерел; звичайно, не з м’яса, а з зеленої трави, з червоного перцю, де містяться мільйони невідомих науці біологічно активних речовин і ферментів. Я дивуюся, Вотсоне, що взагалі після цього рани загоюються! Організм все-таки важко вбити. І нічого,

професура чомусь не ставить під сумнів застосування надтоксичних отрут до відкритих ран!

І це не івераліенське Задзеркалля? І це не істоти, абсолютно відмінні від гоїв? І це не узгоджується з Торою? Ось я зараз вас знову спіймаю, Ватсоне, і покажу вам наочно, що у гоїв забираються елементарні речі, відбуваються разючі зміни на гірше, а вони не помічають, а якби помічали, то реагували б.

У СРСР у кожній аптеці був рецептурний відділ! (і спеціальність — фахівець із змішування та індивідуального виготовлення порошків і ліків)

Де вони тепер? — Їх немає. Можете під своїм диваном подивитися, а в аптеках їх тепер немає. А ця подія знаменує собою, між іншим, важливий перехідний момент. У цих аптеках відпускалися ІНДИВІДУАЛІЗОВАНІ РЕЦЕПТИ!

Раніше лікарі готувалися так, що могли виписувати індивідуалізовані рецепти зі складових, зрозуміло, не дуже синтетичних елементів, а напівхімічних-напівприродних, — індивідуально! А зараз лікарі й таких рецептів не знають, бо їх давно цьому не вчать. А в США з рецептурними відділами та іграми в індивідуалізоване лікування покінчено було ще 100 років тому. Попросіть хваленого американського лікаря — «МД» — виписати вам рецепт, як раніше лікарі прописували, — він навіть не зрозуміє, у чому прохання! Це робот, просто робот із великим гонором. Сучасний лікар здатний лише виписати рецепт на те, що продається в аптеці у готовому, штампованому вигляді. А ж вони лікують індивідуальні організми!

В американських аптеках, до речі, й ніяких трав не продається, як це ще роблять у Росії. В американських аптеках не продається нічого, крім того, що штампується мільйонними тиражами і на чому б не стояло «LD50», тобто отрутhttp://en.wikipedia.org/wiki/LD_50 В американській аптеці — мінеральної води, до речі, не купиш. І вата в них тільки синтетична! Цією ватою нічого робити не можна. Не можна нею до тіла торкатися. Тобто немає таких елементарних речей, до яких ми звикли в СРСР і думали, що коли буде капіталізм, то ми матимемо і те, що маємо зараз, і ще все хороше із Заходу, як нам обіцяли криптоізраїльтяни.

А в США немає ні відділів рецептурних ліків, немає ні вати, ні зеленки, але за кожну таблетку — дістаньте величезний гаманець. Марганцівку, зеленку та бавовняну вату в США можна купити лише на Брайтоні з написом «вироблено в Росії» або Україні. Зате можна купити якийсь «діетилстілбестрол» і приймати його, доки у вас не зникнуть вторинні статеві ознаки. До речі, будь-які ліки, з якими ви стикалися — загляньте в комп’ютер і подивіться їхню хімічну назву, а не приємну торгову марку. Там усі назви на кшталт того самого «5-нітрофурфуриліденсемікарбазид; семікарбазон 5-нітрофурфурол». А потім погляньте на ускладнення. Бо вилікуватися ви навряд чи зможете, а от які ускладнення отримаєте — це обов’язково.

А рецепти й аптеки взагалі існують у США лише як змова між медичними кабінетами та аптеками за звичним мафіозним принципом 50/50: медична криптоіверська мафія пропускає через Конгрес список ліків, які не можна продавати в будь-яких кіосках, інакше отримаєш довічне ув’язнення. І таким чином пересічному громадянину доводиться, хочеш не хочеш, йти за штампованими таблетками, інформацію про які він може знайти безкоштовно в Інтернеті, але все одно треба йти записуватися на «апойнтмент» до поважного лікаря, який зможе вас прийняти лише за гроші; причому щонайменше 500 доларів, щоб просто увійти в кабінет. А якщо виписати таблетки, це вже 1000 баксів. Таким чином, у США ліки, які не можна купити в кіоску, — таблетки з чистого золота коштували б дешевше, — на курс лікування дешевше було б зробити золотий порошок, обмазати ним усе тіло й стрибнути в озеро індіанців Муїска, телепортуючись в інший світ. Отож скажіть мені, Ватсоне, після цього, що людина — це, мовляв, розумна істота і «гомо сапієнс»; коли розум людині дано лише в такій мірі, щоб її можна було переконати в чому завгодно, але тільки не в здоровому глузді.

Ще жодна хвороба у світі не була вилікувана за допомогою таблетки!

30 років тому скільки хвороб було в номенклатурі? — 10 тис. А зараз 30 тис.! А вони все за таблетками ходять і ходять до лікарів. Ну хіба це не барани?

Проф. Столешников