Про психічні центри людини

  

 

Система чакр або психічних центрів — це досить глибоке знання, езотеричне знання. Знання, яке розвивалося тисячоліттями. Психічні центри або чакри, у санскритській термінології, — це відгалуження зв’язку між фізичним і тонкими тілами людини, тобто починаючи від фізичного тіла і аж до самого духу. Це не лише підключення до духовних можливостей, до тих, якими людина вже володіє, а й до перспективи кожного з нас.

Чакральна система характеризується індуїстською традицією. Причому однією з гілок цієї традиції. Проте в основі лежить чакральна система, яка визначається Тантрою. Тантра – це розгортання.

Це кінцеве буття формопроявленого світу. Саме тантричні напрямки містять усі основоположні фундаментальні знання та уявлення про чакральну систему.

Тантра — це досить розгалужена література. Найчастіше вона належить до шиваїстського напряму. Існує вислів (на санскриті): «Шива — Володар Тантри».

Згідно з глибоким езотеричним переказом, Тантра була передана на Землю ще давно самими втіленнями Шиви та його дружини, Парваті. І те, що подано у найвищому розрізі Тантри, який стосується не лише людського організму та людських можливостей, а й організму Космосу, ця Тантра походить із дуже високих джерел, вона випливає з бесіди Шиви та Парваті. Шива повчає. Парваті ставить запитання

Те, що я почув із лекцій, — це чакральна система, яка характеризується індуїстською

традицією. Причому однією з гілок цієї традиції. Проте в основі лежить чакральна система, яка визначається Тантрою. Тантра — це розгортання. Це кінцеве буття формопроявленого світу. Саме тантричні напрямки містять усі основоположні фундаментальні знання та уявлення про чакральну систему. Тантра — це досить розгалужена література. Найчастіше вона належить до шиваїстського напряму. Існує вислів (на санскриті):

«Шива — Володар Тантри». Згідно з глибоким езотеричним переказом, Тантра на Землю була делегована давно самими втіленнями Шиви та його дружини, Парваті. І те, що подано у найвищому розрізі Тантри, який стосується не лише людського організму та людських можливостей, а й організму Космосу, ця Тантра походить із дуже високих джерел, вона походить із бесіди Шиви та Парваті. Шива повчає. Парваті ставить запитання.

Шива починає свою відповідь із того, що: «Я відповім, але ти не витримаєш цього знання і будеш знищена. Якщо ти згодна отримати таку відповідь, то ти її отримаєш». На що Парваті відхиляє відповідь і ставить питання легшого характеру.

Для чого я навів цю міфологічну історію? Для того, що все дається нібито мовою та виконавчою силою свідомості того, хто дає. Якщо дати все, як тут, у доповіді, прозвучало про Свадхістхану, це мало допоможе. Щодо цієї чакри, яка є джерелом творчих енергій і абсолютним даром людині, з якою й так накоїли лиха у зв’язку з сучасними сексуальними революціями, якщо ще й передати таємне знання про цю чакру, то шкода буде космічною. Тому домагатися вичерпного знання, загалом-то, якось навіть недобре. Ми повинні прагнути того знання, яке є корисним у межах наших можливостей.

У кількох листах Олена Іванівна вказувала на переклади Артура Авалона як на джерело, гідне і уваги, і довіри. Тобто вона дала вказівки щодо того, що можна почати працювати з цими текстами.

Артур Авалон це псевдонім сера Вудрофа, англійця, який працював і жив в Індії та отримав доступ до досить обширної бібліотеки тантричної літератури. Він сам каже, що вона налічує понад півтори тисячі джерел. Справжня Тантра — це не те, що зараз поширюється як, так би мовити, «Тантра». Те, що зараз поширюється, здебільшого є тим матеріалом, який суперечить справжньому тантричному знанню, тобто спотворює його та знущається над справжньою Тантрою. Авалон переклав цілу серію дуже серйозних і трудомістких для перекладу текстів: серед них «Вступ до Тантри», «Хвилі блаженства», «Гірлянда знаків». Серйозна й фундаментальна книга, яка дає розгорнуте розуміння цього питання, — це «Зміїна сила», або сила Кундаліні. Також він переклав деякі коментарі до Тантр. «Тантра Радж Тантра».

Інформація стала царицею суспільства, або намагається нею бути. Конформізм зрізає гострі кути власного світогляду. Так втрачається оригінальність мислення, свіжість почуттів, природність руху еволюції. Конформізм — це зміна поведінки чи думки людини під впливом реального чи уявного тиску із боку суспільства чи групи людей. Суть явища — людина починає слідувати загальноприйнятим нормам, цінностям або думці більшості, навіть якщо це суперечить його особистим переконанням. Це прагнення "бути як усі" і не виділятися з натовпу. Людина на словах або діями може погоджуватися з групою, але в душі залишається при своїй думці, або людина повністю змінює свою думку і щиро починає вірити у правоту групи. Так людина втрачає себе, як здоровий організм соціуму.

Для конформісту неможлива ситуація, коли він «не витримає ... знання і буде знищений». Виникає питання про якість нашої цівілізації та її перспективи.