Електролазери і електрино
Відомі
два види джерел енергії (потока
електрино)
для
утворення
лазерного променя:
1. Лазери
з фотонакачкою, які
перетворюють
світло
в лазерний промінь і
мають низкій ККД, якщо про нього є сенс
говорити.
2.
Активні лазери, в яких для генерації
електрино служить фазовий перехід
вищого роду (ФПВР).
Такі
лазери мають високий ККД та необмежену
потужність. Яка перекриває ультрафіолет
і може досягати діапазону
γ-променів.
Справа в тому, що світловій промінь, лазерний промінь і електричний струм в металевому провіднику мають однакову структуру. Зовсім нічим не відрізняються один від одного. Виникає логічне запитання, як об’єднати однорідні структури, щоб утворити потужне випромінювання? Розрахунок струму і частоту випромінювання давно обчислино перед першим впробуванням у https://is.gd/9J8dy7.
Активні
лазери надають принципову можливість
для створення електролазерного пристрою
з високим (~90%) ККД і необмеженою потужністю.
Активним елементом такого пристрою
буде прилад, що формує промінь електроного
поля, а не пучок електронів. На початок
трубки подається постійний струм.
Вихрове поле, пройшовши по трубці,
переходить на осьове електронне поле,
що виходить з трубки і формується в
електролазерний промінь, який нічим не
відрізняється від лазерного променя,
одержуваного до цього дня з неймовірними
труднощами і ККД паровоза минулого
століття. Саме на цьому принципі працюють
всі лазерні установки, хоча про це ніхто
не здогадується через колосальну
невідповідність між експериментом і
теорією класичної фізики.
Загальне,
що об'єднує всі лазерні установки цієї
другої
групи
— це те, що вилучення електрино для
формування лазерного променя засноване
на фазовому переході вищого роду.
В активне середовище цих установок
поставляється електрино
тим
чи іншим способом (електричний заряд,
хімічна реакція, горіння, електронний
пучок) певна кількість електронів, які
деякий час функціонують як гіперчастотні
генератори, розщеплюючи структурні
елементи активного середовища.
ККД
традиційних лазерів ніколи не буде
високим, бо процес має каскадний характер,
супроводжуваний великими втратами
первинного матеріалу — фотонів. Дійсно,
спочатку потрібно добути світло, потім
його зруйнувати, а
з уламків зібрати осьове електронне
поле і нанизати на нього залишки фотонів
в обсязі активного елемента (це технологія
першого типу). Тому необхідно переходити
на створення електролазерних променів
за вищеописаним принципом, покликаним
забезпечити високий ККД установок в
силу того, що ця технологія не
багатоступенева. Без будь-яких перебудов
вихровий потік електрино переводиться
від металевого провідника на надпровідний
провідник — осьове електронне поле.
Тепер, якщо врахувати, з якою легкістю
вихор переходить від металевого
провідника на осьове поле, то повинен
відбуватися і зворотний процес перехід
вихору від осьового поля на металевий
провідник. А це, ні багато ні мало, як
здійснення бездротової передачі
електричної енергії на відстань.А
тепер не заважайте блискучим і молодим
інженерам експериментувати.
P.S.
Пристрої,
в яких працюють фотони (електрино)
замість старовинних
«електронів»
класичної фізики, вже зроблені і
поширюються. Це перші фотонні процесори
https://is.gd/QdxdIX. А Єдина
теорія фізики, створена Базієвим Д. Х.
отримала підтвердження на приктиці.
Наступним повинен бутии електролазер
необмеженної потужності. На ньго
покладені великі сподівання.
Важно втриматися, щоб не розмістити емоційну і розумну Анастасію:
Комментарии
Отправить комментарий