Фазовий перехід вищого роду ФПВР. Уран 238
Немає хімічного елемента, включаючи інертні гази, нездатного до ФПВР. Для цього необхідні дві умови: наявність плазми і вільних електронів у кількості 1:1 до числа нейтронів. Тим самим забезпечується коефіцієнт розмноження більше 3-х, як, наприклад, в урані нової ядерної реакції, необхідний для підтримки і розвитку реакції. При цьому електрон, як гігант у порівнянні з пігмеєм – електрино, вихоплює електрино з поверхні зовнішнього нуклона атома – осцилятора. Електрино вилітає зі швидкістю близько 1014...1016 м/с у вигляді γ – випромінювання і віддає енергію при зіткненні сусідам, в кінцевому підсумку знижуючи швидкість до близько 108. Таке «знесилене» електрино, яке також називають фотоном, (класична фізика в якості фотона приймає не частинку, а квант (порцію) електромагнітного випромінювання у вигляді випромінювання (оптичного або теплового) видаляється за межі зони реакції. Надалі електрони як генератори випромінювання при ФПВР будемо називати електронами – генераторами.
Для прикладу розглянемо ФПВР урану. Чому уран 238 не придатний як ядерне паливо? Традиційна відповідь: тому що коефіцієнт розмноження менше одиниці не дає реакцію поділу – не пояснює фізичну причину цього.
Перетворення урану-238 в уран-235 відбувається в результаті часткового ФПВР. Три нуклони атома урану піддалися повному розщепленню електроном – генератором, в ролі якого виступає вільний електрон. Електрон-генератор працює в кристалічній структурі урану, взаємодіючи відразу з 4-ма атомами найближчого оточення, перебуваючи при цьому в міжатомному просторі. Електрино залишають місце події у вигляді γ – випромінювання, виробляючи попутно часткові руйнування атомів. Такий ФПВР, що охопив чотири атоми, розщепив 12 нейтронів з вивільненням 36 вільних електронів. Такий акт займає коротку мить
Частина вивільнених електронів йде в простір разом з γ -випромінюванням, інша (більша) частина захоплюється позитивними електричними полями атомів речовини. Тепер вже уран-235 відрізняється від урану-238 вмістом декількох надлишкових вільних неструктурних електронів, що мають порівняно слабке механічне кріплення з атомом через дебаланс зарядів. Такий атом, образно кажучи, знаходиться на взводі: достатньо проникнення до нього теплового нейтрона і вступу з ним в гіперчастотну взаємодію, щоб один з його неструктурних електронів зірвався в міжатомний простір і перейшов в стан ультрагіперчастотного генератора, тобто почав новий акт ФПВР. Тепер уран-235 потрібно скомпонувати у вигляді сфери з критичним діаметром, що визначається інтенсивністю енергообміну, який пропорційний площі поверхні і обернено пропорційний об'єму (масі при постійній щільності). В результаті ФПВР в зоні реакції – геометричному центрі сфери формується порожнина «вигорілого» палива. У міру розвитку реакції генероване γ -випромінювання безперешкодно залишає не тільки межі порожнини заряду, але і межі обсягу бомби з огляду на прозорість для нього стінок корпусу бомби. Вивільнені електрони, кількість яких зростає в геометричній прогресії, оскільки в цей період коефіцієнт розмноження к=3, не в змозі всі покинути порожнину заряду. Сили взаємного відштовхування електронів настільки високі, що виникає колосальний тиск 4,07∙1011атм, який розриває заряд і бомбу, і електрони вириваються назовні, розщеплюючи осцилятори атмосферного повітря або вміст водневої бомби, якщо ядерний заряд – в ній. Слід зазначити, що за досвідом вигорає тільки 23,3468% ядерного палива (об'єм порожнини), а решта (76,6532%) заряду розривається на шматочки і впресовується в корпус бомби. Відбувається це тому, що в ФПВР беруть участь тільки ті електрони, які знаходяться в контакті зі стінкою порожнини заряду, а всі інші відлучені від свого прямого призначення, так як їм вже нема чого розщеплювати. Кристалічна структура заважає реакції з достатньою швидкістю поширюватися від центру заряду в радіальному напрямку, щоб безперервно підключалися всі вільні електрони. Для продовження процесу ФПВР речовина за межами «вигорілої» порожнини повинна перебувати в рідкому або газоподібному стані. Цій умові відповідає, зокрема, воднева бомба, де «вигорає» 100% суміші дейтерію і тритію. Але в ній, як і у всіх енергетичних процесах, відбувається їх розщеплення, а не синтез гелію. Саме тому досі немає ніякого прогресу в освоєнні термоядерного синтезу для отримання електроенергії, що енергетичні пристрої проектуються за помилковою теорією. Так, наприклад, в Токамаку осцилятори газу витісняються в осьову область тора колосальним магнітним полем і стискаються в осьовий шнур. Починається ФПВР з руйнуванням молекул і вивільненням електронів – генераторів, який швидко, протягом 20 ...30 мс гасне. Це відбувається під дією інтенсивного потоку електрино поздовжнього і поперечного магнітних полів (порядку 5...7 Тл ). За таких умов вільні електрони-генератори, опинившись у щільному потоці своїх антиподів – електрино, вступають з ними у взаємодію за схемою. Далі до мононейтрону приєднується ще електрон з електрино – утворюється димононейтрон; потім ще раз – утворюється нейтрон, і все залишається, як було. Хотіли як краще, а отримали – як завжди. До речі, описана схема – це утворення речовини у Всесвіті при кругообігу речовини та енергії. Ці процеси, так само, як утворення, розвиток і рух об'єктів макрокосмосу (планети, зірки, Сонце, Земля...), оскільки вони (процеси) протікають за тими ж законами, що і процеси в мікросвіті (елементарні частинки, атоми, молекули). Для практичного використання ФПВР представляє інтерес часткове розщеплення природного ядерного палива: атмосферного повітря і води, запаси яких не обмежені і поновлюються природою. А часткове – тому що, по-перше, енергії і так достатньо, і легше відновлювати «паливо» в природних умовах, і, по-друге, практично відсутня радіація (точніше – знаходиться на рівні фону), оскільки при незначному дефекті маси 100,6 % зберігаються хімічні властивості атомів і відбувається їх рекомбінація в продукти реакції без залишку. Про це, наприклад, повідомляється в технічній інформації по «холодному синтезу» (хоча, звичайно ж, це не синтез, а розпад).
Уран 238 чудовий конструкційний метал з домішками молібдену у нього
σ =200 кг/мм2, а іншими властивостями нагадує авіаційну сталь 30ХГСА.
Комментарии
Отправить комментарий