Про що розповіла комета Шумейкера-Леві

 

      Астрономам добре відома комета Шумейкера-Леві, що має вигляд «нитки перлинних тіл». Ця комета за всіма ознаками належить саме до класу ефіроменів. На початку 1995 року під час прольоту комети поблизу Юпітера сталося її падіння на поверхню планети. Іншими словами, відбулося внесення в Юпітер певної кількості речовини-енергії-інформації. Підкреслюю, і інформації. Якщо брати за основу теорію твердотілої комети, яка утворює при падінні «уламки речовини», то у випадку з кометою Шумейкера-Леві можна пояснити лише 7% ефектів, що супроводжували дану релаксацію. З усіх прогнозів, які були зроблені кометологами щодо комети Шумейкера-Леві, не справдився жоден (шість пунктів із шести!). Вчені буквально пронумерували і прорахували кожен згусток плазми комети, і кожен плазмоїд, який вніс свій вид впливу на магнітосферу, хімічний склад і енергетику планети Юпітер.

До речі, у 1960-ті роки Юджин Шумейкер займався геологічною підготовкою астронавтів, які брали участь у програмі «Аполлон». Його серйозно розглядали як потенційного учасника однієї з місячних експедицій, але він не пройшов до неї через стан здоров'я. І все ж Шумейкер побував на супутнику, нехай і після смерті. Капсулу з його прахом помістили на борт зонда Lunar Prospector, який після завершення своєї місії впав на місячну поверхню. Так Юджин Шумейкер став першою в історії людиною, удостоєною честі бути похованим на Місяці.

Історія починалася так. У ніч на 24 березня 1993 року ніщо не віщувало майбутньої наукової сенсації. Юджин Шумейкер із дружиною Керолін і колегою Девідом Леві вкотре знімали небо. Вони шукали комети, що давно стало для них рутиною. Разом вчені вже відкрили вісім періодичних комет (тобто таких, у яких період обертання навколо Сонця становить менше двохсот років)

І ось, вивчивши фотографії, астрономи виявили дев'яту періодичну комету. Відповідно до правил вона отримала назву Шумейкер-Леві 9. Від попередниць її помітно відрізняли дві деталі. По-перше, комета являла собою не цілісний об'єкт, а кілька уламків, що рухалися по спільній орбіті. А по-друге, її видиме положення на небі було зовсім недалеко від Юпітера. Спочатку вчені вважали це простим збігом, але досить швидко вони зрозуміли, що помиляються. Подальші спостереження дозволили встановити, що Шумейкера — Леві 9 захоплена гравітацією Юпітера і знаходиться на витягнутій орбіті навколо газового гіганта.

Коли саме Юпітер притягнув комету, точно не відомо. Швидше за все, це сталося наприкінці 1960-х — на початку 1970-х, коли вона проходила афелій своєї орбіти. У будь-якому разі Шумейкеров — Леві 9 уникала уваги астрономів і космічних апаратів щонайменше кілька десятиліть. Спочатку комета була єдиним об'єктом діаметром близько 5 кілометрів. Все змінилося після того, як у липні 1992 року вона опинилася на надзвичайно близькій відстані від Юпітера — всього в 40 тисячах кілометрів від верхівок його хмар. Гравітація газового гіганта розколола її на безліч частин. Всього вченим вдалося знайти 21 фрагмент, причому діаметр найбільшого з них становив майже 2 кілометри.

Бомбардування Юпітера почалося 16 липня: у його південну півкулю врізався перший фрагмент комети, що рухався зі швидкістю близько 60 кілометрів на секунду. Прилади «Галілео», що працював на орбіті Юпітера, зафіксували гігантську вогняну кулю. За оцінками, її пікова температура становила не менше 30 000 градусів. Потім вона розширилася і швидко охолола до температури «всього» 1230 °С.

Але це був не кінець. Подібно до бризок від каменю, кинутого у ставок, від удару утворилися величезні шлейфи матеріалу, що піднялися на тисячі кілометрів, — їх помітив телескоп «Хаббл» і наземні обсерваторії. Через кілька хвилин «Галілео» знову зареєстрував зростання температури, мабуть, викликане падінням на Юпітер викинутого матеріалу.

Що дивного в цій кометі? Перш за все те, що за розрахунками, заснованими на класичній фізиці, ця комета зовсім не повинна була «падати» на Юпітер. Розрахунки за рівняннями Кеплера не давали підстав вважати, що космічне тіло буде захоплене планетою-гігантом. Проте це сталося. Чому? Та тому, що закони Кеплера, Ньютона, Ейнштейна не враховують енергію обертання космічних тіл навколо своєї осі, тобто не враховують поле обертання. І лише гравідинамічні рівняння О. Хевісайда (написані ним ще наприкінці XIX століття) пояснили факт неминучого захоплення «нитки перлів» обертовим Юпітером. Для наукового світу досі не зрозуміла причина столітнього замовчування про унікальні результати робіт Хевісайда. Ясно лише одне, що це мовчання було і є свідомого походження. Далі відзначимо ще одну специфіку наукового редагування картини світу.

З космофізичної картини світу існуюча система наукового знання вилучила параметр свідомості. Космічний простір став описуватися речовиною та енергією, але не інформацією. Інформацію винесли за межі Космосу і Природи. Природа виявилася, вибачте, божевільною, а процеси, що в ній відбуваються, стали належати до області чистої механіки й описуватися сучасною фізикою, заснованою на достатності Другої, тобто чисто фізичної Природи речового складу.

Під час впливу комети Шумейкера-Леві на Юпітер нам немов продемонстрували, наскільки ця роль незначна. Роль впливу Другої Природи (енергія та речовина) виразилася в 7%-овому ефекті. А роль Першої Природи (інформації) виявилася рівною 93%. Причому, 93% лише з того, що ми можемо реально інтерпретувати при нашому мізерному розумінні цієї Другої Природи сьогодні.

Можна уявити, наскільки ми оперуємо, так би мовити, «плоскими» інтерпретаціями того, що відбувається, і чим насправді є Сонячна Система в масштабах простору і часу. А вона в цих масштабах проявляє себе як свідомий організм, що керує своїми частинами.

«Нитка перлів», доставлена на Юпітер з космічного простору, стала певним тригером для переходу Юпітера в новий планетофізичний стан. На Юпітері зафіксовано появу величезної кількості літію, якого у верхній атмосфері раніше не реєструвалося зовсім. Літій — метал особливий. Агні Йога вказує на його прямий зв'язок з інтелектуальними процесами в людському організмі.

Після впливу плазмових тіл Юпітер перейшов у сильно збуджений стан. З моменту релаксацій на Юпітері не припиняються полярні сяйва. Причому полярні сяйва досягли небувалої сили і охоплюють величезні площі. Інтенсивність полярних сяйв у тисячі разів перевершує земні полярні сяйва. Магнітні поля Юпітера мають яскраво виражену конфігурацію, тобто мають величезні передавальні енергетичні та інформаційні властивості.

Крім цього, планета почала викидати плазму в простір. У Сонячній системі з'явилося друге після Сонця потужне енергетичне джерело плазми. Причому, скидання плазми Юпітера відбувається за типом сонячного. Сонце скидає надлишок плазми через корональні діри, точно так само чинить сьогодні Юпітер.

Такий надзвичайно потужний вплив на Юпітер при явно неадекватному енергетичному впливі прямо підводить нас до припущення, що комета Шумейкера-Леві має розумне походження, і з космічного простору в атмосферу планети було свідомо інжектовано певну кількість речовини надзвичайної енергії та інформаційної насиченості.

До того ж висновку приходять найортодоксальніші фахівці з фізики комет.

Комета Шумейкера-Леві 9 (Shoemaker-Levy 9, SL9) стала однією з найзначніших астрономічних подій XX століття завдяки цілому ряду унікальних особливостей:

• Перше спостереження зіткнення небесних тіл: Це був перший випадок в історії, коли вчені заздалегідь передбачили, а потім спостерігали зіткнення двох небесних тіл — комети та планети (Юпітера).

• Розпад на частини: Перед падінням комета була розірвана гравітацією Юпітера на 21 (або більше) фрагмент, розтягнувшись у «ланцюжок» або «намисто» з ядер довжиною понад 1 млн км.

• Орбіта навколо Юпітера: На відміну від більшості комет, що обертаються навколо Сонця, ця комета була захоплена гравітацією Юпітера і оберталася навколо планети-гіганта.

• Масштаб катастрофи: Зіткнення сталося в липні 1994 року. Фрагменти падали в атмосферу Юпітера протягом декількох днів, створюючи вогняні кулі, що перевищували розмір Землі, і залишаючи в атмосфері темні плями, які зберігалися місяцями.

• Потужність вибухів: Сумарна енергія ударів у багато разів перевищувала весь ядерний арсенал Землі. Найбільший фрагмент (G) викликав вибух з енергією, що перевищувала 6 млн мегатонн у тротиловому еквіваленті.

Американці зняли фільм «Зіткнення з безоднею» (англ. Deep Impact). Це науково-фантастичний фільм-катастрофа 1998 року, знятий на тлі зіткнення комети з Юпітером: https://www.youtube.com/watch?v=D0InBq8wY-U. Цікаво, що серед консультантів, які допомагали у зйомках «Зіткнення з безоднею», були саме Юджин і Керолін. Юджин Шумейкер не дожив до прем'єри фільму — він загинув в автокатастрофі в 1997 році. За дивним збігом обставин, астроном, який відкрив комету у фільмі, у пролозі теж загинув у ДТП…