Місце жінки в космосі
Як переполюсовка стосується жінок? Навряд чи у когось можуть виникнути заперечення проти давно і широко відомого словосполучення – «Земля-Матінка». Це так не тільки для інформаційного простору гуманітаріїв, але й для простору пізнавальних можливостей усього розмаїття природничників. Ми, люди, практикуємо свою свідомість у поляризованому світі, у світі пар протилежностей: позитивний і негативний заряди магнітних та електричних одиниць, ліве і праве обертання, притягання і відштовхування, гаряче і холодне, рухоме і нерухоме тощо. Але з «подібних до цього» все ж зосередимо свою увагу на … статевій поляризації людей: «Чоловіки» і «Жінки». Дивно, але це так, саме на фронтах взаємовідносин поляризаційних одиниць Людства хронічні прихильники переваги чоловіків над жінками підривають і саму Землю.
Ефіроактивізація взагалі характерна для людського організму. Помістивши себе в зону впливу ефіродомену, ми ніби витягуємо на поверхню ті якості та властивості нашого організму, які перебувають у нас у прихованому, сплячому стані. При цьому жіночий організм реагує на пробудження дещо інакше, ніж чоловічий.
Іншими словами, якщо чоловіки працювали в кардинальному аспекті часу, то жінка працювала в кардинальному аспекті простору; закривши очі, чоловік може переміщатися в часі, жінка — у просторі. А це і є, як то кажуть, містична «спеціалізація» начал. Згадайте молитву — «Прибитий до хреста простору і часу...».
Агні Йога неодноразово звертає нашу увагу на те, що наступаюча епоха, про особливості якої ми з вами ведемо розмову, буде епохою жінки. Інакше — Епохою Матері Світу. Ця тема вимагає особливої та серйозної розмови, але в рамках нашої вузької та спеціальної теми слід звернути увагу на те, що саме жіночий організм сьогодні найбільш готовий пристосовуватися до мінливих магнітних умов та ефірних перетворень на планеті. Іншими словами, жіноча — материнська — свідомість найбільш підходить за своїми, так би мовити, електромагнітними параметрами для нормального функціонування в умовах фізично мінливого стану простору — як на Землі, так і в Космосі.
Як жінка працює в магнітоструктурах, так чоловік працює в електроструктурах. Виявилося, що експериментально це дуже добре проявляється на ділянках з підвищеною збудливістю та концентрацією ефіру в енергоактивних зонах.
Тобто
ми взагалі не виліземо з земних пелюшок,
якщо у нас не буде розуміння і причинного
ряду, і особливо енергії краси. Різні
види енергії визнані… Але ж краса – це
справді енергія. У кожному досконалому
формопрояві краса – це гранична
самоорганізація простору. Іншими
словами, краса – це воля простору, влада
простору. Іван Єфремов у «Лезі бритви»
спочатку каже, що краса – це все, що
потрібно для життя. А потім він же каже,
що краса – щось більше, вона не вкладається
в жодні рамки. Можливо, вона закладена
в нас генами з завданням, яке ще не
розкрилося?..
Краса – це жіноча
еманація, і вона пов'язана з магнітними
потоками. І тому в космос вищих світів
пропускають тільки жінок. Будь ти хоч
супер-Бондом, а можеш не пройти… Бо якщо
в тобі є розбіжність волі часу і волі
простору, якщо ти не досконалий душею
і тілом, ти не входиш у перехрестя, в
істинну рівновагу Чоловічого і Жіночого
Начал. Є молитва: «Прибитий до хреста
простору і часу…» Час – вертикаль
хреста, простір – горизонталь… Людина
повинна бути в гармонійному перехресті.
Стягування себе в перехрестя і максимальна
концентрація себе в тренуванні просторових
ситуацій, конденсація твого досвіду в
просторі – це твоє розуміння краси. І
не тільки розуміння, але й, природно, у
слові, русі, жесті й навіть у формі –
вираження краси в просторі. Усі серйозні
просвітницькі школи повертали вниз
усіх, хто не визнавав красу й тим самим
порушував космічні закони світостійкості.
Коментарі
Дописати коментар