Сусіди в Геліосфері обурюються нашою наукою

 

 

Мрії мають бути або божевільними, або нереалістичними... Інакше це лише плани на завтра!

Сучасна фізика являє собою вельми непереконливе видовище при спробі трактувати те, що відбувається в Природі. Власне, «фундаментальної» фізики, яка досліджує реальні космоземні перетворення, сьогодні просто не існує. Є фундаментальна технічна фізика, але не фізика Природи. Саме технічна складова фізики протягом кількох століть так званого «наукового прогресу» переконувала кожну людину, що вищезгадана «речовинна природа» має пріоритет над «неречовинною», польовою та ефірною. Саме технічна фізика, будучи по суті обмеженою, трактувала людську діяльність як щось, що має пріоритет над процесами, які природно регулюються в Природі самою Землею, Сонцем, Юпітером, Ураном, Венерою тощо.

Основа існуючої картини світу складена на базі інтелектуальних зусиль Геттінгенської наукової школи, орієнтованої на лабораторний і технічний фундаменталізм. Зусиллями цієї школи природничо-наукова картина світу була замінена на фізико-математичну (модельно-розрахункову). Різко зросло значення аналітичних підходів, абстрактних постулатів і розумових експериментів. Загалом, явно й енергійно ця школа рухалася в напрямку генерування та реалізації «божевільних ідей». Практичне втілення цього напрямку завершилося бурхливою ходою технічного прогресу. Спостережлива, «не силова» система нарощування знання і розуміння природи була витіснена «активними підкорювальними» методами. Саме вольове рішення про переважання технічних і лабораторних зразків мислення над природничо-науковими підходами з часом вилилося в сильний механізм для реалізації тези про «переробку світу» замість його «пояснення».

Невдоволення «існуючим природним станом світу» представникам певного складу мислення вдалося прищепити як моральну та ментальну програму всім високорозвиненим державам. Рух за цією програмою і привів людство на межу загальної загибелі, а планету — до стану катастроф. Глибокі великомасштабні природні процеси залишилися поза увагою науки, а економічний сценарій нашої цивілізації мобілізував менталітет людства в область гонитви за прибутком.

Лабораторна фізика перетворилася на науково-технічний прогрес, який здійснив основний внесок у становлення технічної цивілізації, спрямованої проти автоеволюції Землі та її життєвих процесів. Сьогодні природозаперечення в загальному складі людської діяльності доросло до масштабів Сонячної системи і викликало до дії геліосферні захисні механізми її автоеволюційного процесу. Люди видозмінили геофізичний портрет Землі (за рахунок ракетної техніки, ядерних вибухів, енерговиробництва та ЕМ-випромінювання, вилучення у великих кількостях корисних копалин, істотної зміни природних ландшафтів), і наша планета перестала вносити свою частку природних організаційних та еволюційних впливів в організм Сонячної системи. Опір людей автоеволюційним процесам викликав різку реакцію Сонця, Юпітера, Урана (основних носіїв електромагнітного каркаса Сонячної системи) і став причиною виникнення нового покоління космофізичних процесів у Геліосфері.