Генератори страху знаходяться в сатурніансько-юдаїстській системі

 

 

 

 

«Перемога над страхом стане порогом нової свідомості» («Знаки Агні Йоги»)

Ще таке спостереження: слово «страх», яким програмно насичений «Старий Завіт», в Євангеліях зустрічається досить рідко – в основному як реакція людей на обставини (перевірено за «Симфонією»), але зате часто вживається в посланнях апостолів: у Іоанна як те, що долається любов’ю: «у любові немає страху, але досконала любов (Христос є любов) виганяє страх, бо в страху є мука; хто боїться, той не досконалий у любові» (1 Ів. 4:18), у каббаліста апостола Павла, який спотворив християнство, – як засіб впливу: «Знаючи страх Господній, ми наставляємо людей» (2 Кор. 5:11).

Перші ефективні моделі формування страху в людині представлені в біблійних матеріалах. Особливо підкреслимо, що саме в Біблії представлений особливий вид страху — такий, що не підлягає викоріненню і максимально піднесений у довготривалій найжорстокішій ідеології, яка коротко характеризується її ж словами: страх Божий. Тобто такий страх, який підлягає не викоріненню, а продукуванню: «Сказав Бог Ізраїлів, говорила про мене скеля Ізраїлева: той, хто панує над людьми, буде праведним, пануючи в страху Божому» («Друга книга Царств», 23:3). Тут слід звернутися до наукових уявлень про роль страху в психофізіологічному складі кожної людини. Саме страх живиться енергією свободи волі та розуму. Організм людини, насичений еманаціями страху, являє собою хронічний руйнівний зразок життя тіла і духу. Отже, цей вид страху, що породжує різноманітні недуги душі і тіла, є постійно діючим фактором боротьби зі здоров'ям і еволюцією людини. Багатовікова релігійна програма по суті поставила на чолі морально-етичного стану людства максимально негативну емоцію – страх. Залякані не розмножуються, що й підтверджується репродуктивним станом білого людства, яке поклонилося сценарію страху, абсолютно проігнорувавши слова Христа про те, що бог є любов! Роль страху у створенні єврейства кульмінувала тим, що на цій психо-ідеологічній основі відбулося метафізичне та психофізіологічне злиття індивідуальних воль в одну загальну волю. Звичайно, при цьому узагальнена воля для кожного окремо взятого єврея є своєрідним і сильним захистом, тому не дивна їхня стійкість, виживаність, оскільки вони постійно підключені до вельми серйозної допомоги на Тонкому плані. З цього не випливає, що всі інші люди позбавлені допомоги через інші канали та можливості Тонкого плану – за умови позитивних емоцій і за відсутності сковувального страху.

Природно, що центр, з якого надходить допомога людям, які не керуються страхом, має еволюційну (а не інволюційну) спрямованість і характеризується позитивними емоційними та пізнавальними впливами. На початку XXI століття вже не треба когось переконувати в тому, що почуття, думка і воля – це різні рівні матеріальної градації (як повідомили махатми, у проявленому світі все матеріально)! І цей факт останні десятиліття є вирішуваною проблемою в психофізиці, психофізіології, які базуються на фізиці ефіру. Цей екскурс у психофізику викликаний новітніми телерекламою та телеагітацією про пророчий дар Нострадамуса. Раніше ми вже говорили про те, що Нострадамус здійснював у співпраці з окультними силами єврейства довгострокове планування емоційного та інтелектуального клімату по суті поневоленої Європи. Тут доречно знову нагадати читачеві про зміст договору євреїв з одним із провідних Елохімів планети Сатурн, про що, до речі, і говорили гностики у своїх астро- та космолатричних повідомленнях. І в Біблії сказано: «ви будете жити в містах, яких не будували, і харчуватися плодами нів, які не обробляли» – все так і сталося.

Але давайте подивимося на цей господарський договір з точки зору психофізичних і гіперфізичних безперервних контактів євреїв та їхнього творця. Іудейський гіперфізичний контакт, про який ми говоримо, безперервно підтримується через фізико-магічну процедуру обрізання. Протиприродність цієї процедури, її незаконність і робить її тим, чого на землі бути не повинно! Ця процедура здійснюється в найважливішій на Землі – репродуктивній сфері. І відповідні сутності з тонкого астрального плану присутні (контактують) під час цієї процедури. Аналітики та релігієзнавці часто забувають, що саме безперервний і енергоінформаційно розширюваний гіперфізичний контакт євреїв з їхнім Богом і визначив специфічну просторово-часову локальність євреїв та їхнього Бога. Ми забезпечимо євреям належну їм локальність, якщо не будемо приймати їх у своєму психофізичному просторі: якщо не будемо безперервно у внутрішньому діалозі розмовляти з ними, сперечатися, щось доводити, бо це і є їхній спосіб поневолення нашого внутрішнього простору; це і є вид дуже енергоємного внутрішнього психологічного негативного зв'язку: саме на цей зв'язок євреї постійно й провокують нас. Відходячи від цього зв'язку, ми залишаємо євреїв самим собі; підключаючись до негативного або позитивного зв'язку з ними, ми пропускаємо їх у себе і таким чином даємо їм психологічну територію для їхнього існування в наших енергіях життя. Ми не проникаємо в євреїв, але вони, проникнувши в нас, свою локальність, обумовлену їхнім зв'язком з Елохімом, обертають у нас, позбавляючи нас таким чином незалежної індивідуальності, або нашої локальності, і таким чином відбувається порушення наших психофізичних, психофізіологічних індивідуальних кордонів. Не треба забувати, що і почуття, і думки є енергоємними та матеріальними факторами, і, обмінюючись цими факторами з євреями, та несвідомо підкоряючись їм, ми (як чужорідні тіла) потрапляємо під параграфи їхнього «господарського договору».

При цьому, згідно зі специфікою цієї фізики зв'язку з ними, ми стаємо джерелами живлення для них і, отже, для їхніх сатурніанських покровителів (власне, для цього і була створена в Синайській пустелі ця популяція, функціонально строго детермінована, і цей міжпланетний механізм працює тисячоліттями). Якщо ж євреї залишаться лише в межах своєї локальності, то Сатурн миттєво притягне їхні тонкі тіла (душі, або, кажучи іншими термінами: електромагнітні матриці). Але це вже їхній есхатологічний вихід, тобто вихід із Землі, що вже й починає проявлятися. А як справи з іншими етносами? Євреї воліють жити в етносах білої раси: ці етноси – найбільш перспективні в плані подальшої еволюції, найбільш інтелектуально обдаровані і володіють великим потенціалом активної життєвості та волі. Власне, у напрямку можливостей і перспектив білої раси і була створена система взаємозв'язку євреїв та Елохіма, якому були потрібні (і нині потрібні ще гостріше) нові притоки життєвої та вольової (керуючої) енергії для планетофізичних потреб Сатурна. Не впускаючи євреїв у себе, ми встановлюємо їм законні межі між собою і ними, що й зробив свого часу Христос: «Ось іде Князь цього світу, але він у мені нічого не має!» Чи не є це прикладом християнської поведінки?.. Впускаючи їх у себе (живучи їхніми турботами, жаліючи або навіть ненавидячи їх, співчуваючи їм, захоплюючись ними тощо), ми неминуче впускаємо (ефірно!) у себе і їхнього Бога («отця брехні»). О, нам тут «світить» стаття за розпалювання ворожнечі! Хоча, міркуючи логічно, ми ж не дуже прагнемо жити виключно програмами та турботами всіх 2000 народів світу… Виключно турботами чувашів, башкирів, калмиків або мексиканців.

Справа в тому, що перераховані й не перераховані тобою етноси не впроваджуються в нашу свідомість і не говорять про свою винятковість та божественність!.. Тобто вони дотримуються Богом даної їм і нам етнічної локальності. А євреї призначаються їхнім племінним Богом для нас царями і священиками, згідно з їхнім контрактом. Тому ми заперечуємо проти їхніх методів і сил впровадження, але не проти них самих!.. Нехай живуть собі в обітованій локальності… Ця локальність, підкреслимо, на жаль, майже ніким не помічається. Більшість вважає, що хід єврейських перемог є незворотним і нескінченним! Існує закон космічної періодизації, непідвладний законотворчості елохімів, хто б, звідки і якими б вони не були. Закон термінів є непорушним фактом розгортання і згортання світопрояву. Цьому ж закону, згідно з вичерпаною програмою функціональної ролі єврейства в Сонячній системі, підпорядкований і їхній контракт, що добігає кінця.

Дійсно, існує багатогілкова періодизація процесу антропогенезу на Землі. Вживленість Землі в організм Сонячної системи та пізнавальна потужність людей вже зараз виводяться в новий еволюційний виток (шоста раса). Природно, що релігійні, пізнавальні та культурні цінності, що виникли за контрактом із Сатурном, абсолютно непридатні для майбутнього. Можливо, що впертість сатурніанської вольової та ментальної еліти порушила ідеї, темп і якість еволюційної сили Сонячної системи, тому інтелектуальні структури Сонячної системи вже почали виведення планети Сатурн з площини екліптики. І в цьому плані особливо важливо відзначити, що по іншому гіперфізичному каналу (з області Сонця!) жіночі генії сприйняття – Є. П. Блаватська та Є. І. Реріх – вже на переломі XIX і XX століть отримали випереджаючу інформацію. Таким чином, на даний момент драма людського пізнавального процесу загострилася до межі боротьбою двох пізнавальних потоків – ретропізнавальні процеси, керовані сатурніанським менталітетом, охопили своїм впливом по суті всю білу расу, а через техногенне вторгнення впливають на весь життєвий процес Землі. Гіперфізичний прийом Випереджаючого знання (організація пізнавальних досліджень, спрямованих у майбутнє) у тісній співпраці з Сонячносистемними еволюційними програмами (що змінюють фізичні властивості самого простору Сонячної системи) виводить еволюційно орієнтованих людей до нових перспектив пізнавальних процесів і станів Землі. Тому зауваження Олени Іванівни в одному з листів про те, що Сатурн своїх забере, стає сьогоднішньою реальністю!

Психофізіологічні резонанси вже відпрацьовуються інфернальними структурами в разових так званих терористичних актах. Усі бояться. А кожен, хто злякався, вже безвольний. Страх закручується все більше. Торкаючись питання страхофізики, зазначимо, що страх – це антипод волі в людині. Говорячи точніше, страх – це розвекторизація свідомості та перехід її у стан, коли вона керується лише зовнішніми імпульсами. Тому психофізично та психофізіологічно стає зрозумілим, що люди, наповнені та поневолені страхом, резонансно відгукнуться на активізацію «страховода» з Сатурна. Настають вирішальні терміни – геліосфера (простір Сонячної системи, заповнений сонячним вітром) все інтенсивніше заповнюється додатковою речовиною та енергією з міжзоряного простору. У проміжку 1960-х – 1970-х років Сонячна система увійшла в локальну міжзоряну плазмову хмару, по якій вона буде переміщатися не менше трьох тисяч років! І міжзоряний водень, гелій та інші елементи вже оновлюють склад речовини міжпланетного простору. Тому влада «Агні Йоги» неминуча в черговому витку еволюції Сонячної системи! Збільшення концентрації просторового вогню, звичайно ж, оцінюється всіма планетарними ієрархами, і кожна планета терміново готується до переходу в нову якість планетофізичних процесів. Це тим більше добре відомо і сатурніанській еліті – і вони напружують відповідні сили та можливості для організації комфортного для них майбутнього. Що природно, адже ми живемо в поляризованому космосі (плюс і мінус, добро і зло існують у ньому).

Для носіїв іудаїзованої російської ідеї справа закінчиться їхньою євреїзацією, що, власне, вже й відбувається. Тонкі тіла таких людей (душі) компактно й узгоджено підуть по променю «страховода», адже існує не тільки стовп світла, а й стовп темряви. Якщо хочете, цей епізод (як неминуче найближче майбутнє) є однією з технологій диференціації людства за еволюційними ознаками, як основний оператор психофізичного управління в релігійних структурах іудайського спрямування (включаючи й християнські версії іудаїзму) відпрацьовувався тисячоліттями. І свідоме використання енергії страху людських мас вже виливається в соціально компактні структури. Чим більша сила страху, тим, згідно з релігійними структурами, він «божественніший» («страх Божий», як кажуть у проповідях різного спряямування). Енергоємні та великомасштабні джерела страху стають якорями. Як ми вже зазначали, на переломі космофізичного стану Землі трансляція людських свідомостей відбудеться й на інші планети під впливом нових великомасштабних морально-етичних норм, про що також писала й Олена Іванівна Реріх: «Почуття є Провідним Началом. Світи зароджуються під впливом почуття. Притягання, або почуття спорідненості, уявляє зчеплення енергії та частинку вже згущеної енергії. Основа Світобудови уявлена на зчепленні енергії, або на Любові. Думка уявлена як вінець почуття Любові. Думка уявляється основною якістю Вогняної Субстанції, на одному кінці – Любов, на іншому – Думка»

Генератори страху повністю знаходяться в сатурніансько-юдаїстській системі, а також у нових структурах страховиробництва церковного християнства та юдаїзованих політичних систем. І всі сценарії, які породжують потоки страху (у тому числі, зрозуміло, і нинішній «невловимий» та всюдисущий світовий тероризм), розробляються та реалізуються саме в цих структурах, хоча за зовнішніми ознаками вони матимуть різну форму — маскуватися під іслам чи ще під щось… Боязнь природних процесів все-таки обмежується інформаційними технологіями світу, оскільки в страху перед Природою містяться несвідомі імпульси шанування Природи та взаємодії з нею (зворотний зв'язок: Природа чує страх людей – і реагує на нього). Природні страхи мають іншу частоту психофізичних станів. Саме тому страховики акцентують увагу людей на тероризмі як непередбачуваному постійно діючому факторі загрози.

Природні процеси (у тому числі позитивні) замовчуються, а так звані терористичні акти плануються на магічній кухні, регулярно здійснюються, і відомості про них через засоби масової інформації одразу поширюються на всю планету (засоби масової інформації – особливо електронні (телебачення) – беруть участь у терористичному нагнітанні планетарної атмосфери залякування), і таким чином люди занурюються у стан перманентного страху. Ці штучно створювані потоки страху характеризуються специфічною психофізичною когерентністю, і вони співвідносяться за частотою зі страховиробництвом, що здійснювалося під час сорокарічного, по суті терористичного, Синайського періоду створення єврейського етносу нового зразка, мало релігію чотирибожжя – по суті типового язичництва: поклоніння природним стихіям: землі, воді, вогню, повітрю).

https://drive.google.com/file/d/1_UPzohwi-b9QYp_Ng0E3YrC3N7r9URZ7/viewа?

Трагедія життя і волі. Дмитрієв А. Н.