IV. Конспект. Сатурніанська адміністрація

 

 

    Занадто багато зеленого кольору?            

Земля перетворилася на планету забороненого кохання, звідси вигнано радість кохання, залишилася лише радість руйнування, а це антижиттєвий процес. А кохання вкрай принижено і стало предметом купівлі-продажу та способом отримання задоволення. У світі брехні брехня породжує брехню, оскільки люди прагнуть не до правди, а до вигоди.

9. Не стільки євреї володіють силою і владою на Землі, «Саме людство і, особливо, духовенство, очолюване гордовитою, безпринципною і нетерпимою римсько-католицькою церквою, зачало, народило і з любов’ю виховало Духа Зла», скільки ті, хто їх створив і безперервно підтримує, бо без цієї підтримки євреї за три покоління зникнуть з лиця Землі, яка вже заперечує їх (з усього етнічного складу людства лакуни в спадковому коді виявлені генетиками тільки у євреїв). Євреїв насправді немає, а є ті темні позаземні структури, які працюють цією єврейською картою, і поки не буде виявлена інфернальна міць підтримки євреїв, нічого з ними не зробити, бо проблема євреїв не тільки в них самих, а в тих, хто їх підтримує – і на Землі, і на Сатурні. Чому люди не ставлять ці питання, для інтелектуалів питання…

Ідеологічна машина техноцивілізації, відрегульована грошовою цензурою, навмисно замовчує космопланетарну функцію людства. Нинішні провідні ідеологи наділяють цінністю не саме життя, а мішуру навколо нього. Втім, мисленнєвий процес у людей підірваний, зараз як ніколи девальвована реальна інтелектуальна продукція. Повстання проти розуму триває.

10. Відзначимо три базові характеристики довгострокової програми управління Землею: перша – впровадження однополярної волі у всіх системах (і підсистемах) управління, тобто повне вилучення жіночої волі як паритетної реальності стосовно чоловічої волі (звідси – непримиренна боротьба з Природою та вилучення з її складу сил і засобів для безперервного самоствердження); друге – накладення жорсткої просторової ізоляції призвело до тверджень про унікальність людства у Всесвіті; третє – вузька спеціалізація розвитку пізнавальних можливостей людей у напрямку осягнення реальностей і законів Тонкого світу (ефірної матеріальності); ця спеціалізація полягала в тому, що з уваги людства постійно вилучалися факти та феномени взаємодії людей з Тонким планом (це «вилучення» здійснювалося, наприклад, засобами Інквізиції); успіх у цьому напрямку досягнуто шляхом створення спеціальних інститутів релігійного, містичного, магічного профілю, значення яких виразилося в системі світової влади.

Безальтернативність всезнищувальної технічної цивілізації на Землі є прямим наслідком безальтернативності магічної структури Біблії та іудео-християнства. Саме в цьому відношенні ми й вбачаємо всю глибину обрушення волі людей у підготовлений простір психоінформаційних і психофізіологічних перспектив, створених і затверджених психофізичними та психофізіологічними структурами іудаїзму, що знайшов своє продовження в безвідповідальному й безвольному християнстві

Який Бог, такий і прихід. І який прихід, такий і його Бог. Як сказано у Е. П. Блаватської, «кожен народ, кожна нація… має свого безпосереднього Управителя і Хранителя, Отця на Небесах – Планетарного Духа», кожен народ має свого Управителя… Але, прийнявши Біблію як світогляд і законодавство, православні втратили зв'язок зі своїм Світлим Хранителем (Управителем) і, як полонені, пристебнуті до програм чужого єврейського племінного Бога, і таким чином опинилися зараз усихаючою гілкою… єврейського дерева. Таким чином міжпланетний експериментатор Саваоф (Управитель із Сатурна) провів на Землі антиеволюційну процедуру, здійснив впровадження довготривалої програми своєї владолюбності, жорстокості та суєславства у певний «обраний» етнічний склад. Таким чином Саваоф наростив на Землі свої «творчі можливості та ініціативи». «Мстивий і жорстокий Бог євреїв», – так, наприклад, кваліфікувала цю позаземну сутність Є. П. Блаватська. І якщо простежити далекосяжні наслідки його програми, то виявиться, що вона зводиться до поступової і постійної приватизації всього людства.

– І куди тільки дивляться «отці церкви»?.. І що ще могло чекати на місію Христа в такому етносі, крім того, що сталося?..
    – Найглибша «ідеологічна опрацювання» свідомості та речовини фізичних тіл євреїв була тривалою та енергоємною. Вона незворотньо виявилася психофізіологічно вживленою в цілеспрямовану програму «гібридизації» людини з психофізичною та психофізіологічною моделлю, спроектованою позаземним куратором проекту. Відповідно до свого екстремального самоствердження Бог євреїв створює на Землі своє Воєнізоване Етнічне Представництво (адже вони ж безперервно воюють, для чого вони й створені).

  – Ну, євреї й скажуть: «Ми – народ-воїн!»
    – Ну і нехай кажуть! Не можна забороняти їм бути самими собою! Усе питання в тому, щоб ми були самими собою, і щоб нам ніхто не завадив бути самими собою! У цьому сенсі й ми – народ-воїн на сторожі космічного дару – життя, істини, вільної волі! У єврейського етнічного конгломерату (що включає не тільки чистих за кров'ю ортодоксальних іудеїв, а й змішаних – «половинок», «четвертинок» тощо) є цілі, завдання, статут, система покарань і приписів, фізіологічного впровадження в інші етноси. Підкреслимо, що саме психофізика ефіру протягом тисячоліть «вірою і правдою» служить єврейському егрегору як таємна зброя, засіб проникнення у фізіологію та психологію інших народів. І саме розвиток наукових досліджень фізики ефіру придушується в пізнавальному процесі людства – різними засобами в різні часи. Проте вказівка на володіння ефірофізикою Саваофом прямо випливає з текстів Біблії: «Не опирайся Йому, Ангелу – сутності, що наглядає з «хмари», бо Він не пробачить гріха вашого…Якщо ти будеш слухати Його голосу і виконувати все, що скажу, то я буду ворогом твоїх ворогів… коли піде перед тобою Мій Ангел, і знищу їх… (у багатьох епізодах ці знищення здійснювалися, в термінах сучасної науки, ефіроплазменними засобами.) Потроху буду проганяти їх від тебе, доки ти не розмножишся» (Вих. 23:21–30). Цей зразок психофізичного детермінізму за законом резонансу продовжує можливості Яхве (Єгови) в кожному його носії. Так з століття в століття етнічний масив євреїв виконує вжиту в нього програму «підкорення племен і народів». Чому вчені різних спеціальностей не зацікавляться безвідмовною дією того механізму, який утримує людство від аналітичного та наукового прочитання Біблії?..

– Наведу містяться в тексті Старого Завіту демонстрації характерних якостей племінного єврейського Бога. Яхве «благоволить мешкати в імлі» (3 Цар. 8:10-12); «темрява під ногами його» (Пс. 17:10), і він «темряву зробив покривом своїм» (Пс. 17:12). «У владі Яхве ворота смерті» (Пс. 67;21), він «готує посудини смерті» (Пс. 7:14). Він погрожує: «винищу людей з лиця землі» (Соф. 1:3), «винищу мудрих і розсудливих» (Авд. 1:8), «я винищу всі народи» (Зах. 12:9). Він «наповнить землю трупами» (Пс. 109:6). «Оберну на вас обличчя моє на погибель» (Єр. 44:41).

Від юдеїв він вимагає: «спорожняй і винищуй, каже Яхве» (Єр. 50:20), «я поставив тебе губити й руйнувати» (Єр. 1:10). «Пошлю на вас жах» (Лев. 26:16), «жах Яхве» (Бут. 35:5), «почну поширювати страх і жах» (Втор. 2:25), «напав на них жах від Яхве» (2 Пар. 14:14). «Рука Яхве – жах» (1 Цар. 5:9). «Завіт мій я дав для страху» (Мал. 2:5), «Яхве наведе страх» (Втор. 1:25), «він – страх» (Іс. 8:13), «наведу страх на землю» (Єз. 26:7), «страшний він для всіх навколишніх» (Пс. 88:8), «страшно буде те, що я зроблю» (Вих. 34:10). «Мститься Яхве ворогам своїм» (Наум. 1:2), «Яхве – бог помсти» (Пс. 93:1). Він «послав голод на землю» (Пс. 104:16), «пошлю на вас голод, і лютих звірів, і виразки, і кров пройде по тобі» (Єз. 5:17), «послав Яхве голод» (4 Цар. 8:1). «Перед лицем його йде виразка» (Авв. 3:5), «Яхве вразить тебе і нащадків надзвичайними виразками, виразками великими і постійними, і хворобами злими і постійними, доки не будеш винищений» (Втор. 28:59, 61). «Голодом і моровою виразкою винищу їх» (Єр. 14:12). Уривок із збірки А. Корольова «Проти іудаїзму. Дослідження мімікруючого культу смерті».

– Згідно з Е. П. Блаватською, Бог євреїв – це якась сутність із планетофізичної ієрархії Сатурна. Втім, все це знають (краще за нас) і самі євреї, П. Блаватська зазначає: «Ми повинні лише зіставити два божества – бога язичників і бога євреїв – на основі їхнього власного відкритого СЛОВА; і судити про них за їхніми власними відповідними визначеннями, інтуїтивно роблячи висновок, яке з них знаходиться ближче до найвищого ідеалу. Ми процитуємо полковника Інгерсолла, який провів паралелі між Єговою та Брахмою, порівнюючи їх один з одним. Перший, «з хмар і темряви Синайської», сказав євреям: «Нехай не буде в тебе інших богів, окрім Мене... Не поклоняйся їм і не підкоряйся їм; бо Я, Господь Бог твій, Бог ревнивий, що карає за провину батьків дітей третього і четвертого покоління тих, хто ненавидить Мене». Порівняйте це зі словами, які індуїсти вкладають у вуста Брахми: «Я є тим самим, що й усе людство. Ті, хто щиро служать іншим богам, мимоволі поклоняються мені. Я беру участь у всіх культах, і Я є нагорода для всіх, хто поклоняється». Порівняйте ці уривки. Перший, як якась темниця, де повзають істоти, породжені слизом ревнощів; останній, великий як купол небесного склепіння, прикрашеного сонцями...» Е. П. Блаватська «Коріння ритуалізму в церкві та масонстві». 

«Кожен народ, кожна нація, як ми вже говорили, має свого безпосереднього Утримувача та Охоронця, Отця на Небесах – Планетарного Духа. Ми охоче залишаємо нащадкам Ізраїлю, шанувальникам Саваофа або Сатурна, їхнього власного національного Бога, Єгову; бо, воістину, монади народу, обраного ним, є його власними, і Біблія ніколи не приховувала цього... <…>Більше того, всі тексти згодні в тому, що «частина Господа (Єгови) взяла Ізраїль, як свою частину; яке ж відношення мають інші народи до цього особливого національного Божества? Тому нехай «Архангел Гавриїл» стоїть на сторожі Ірану, а «Єгова» — на сторожі євреїв. Вони не є Богами інших народів, і важко зрозуміти, чому християни обрали Бога, проти велінь якого Ісус першим повстав» (Блаватська Є. П. «Таємна Доктрина», т. I). І саме євреї відчувають і поширюють страх перед можливими інопланетними контактами: мабуть, синайські страждання увійшли в їхню генетичну пам'ять, і через сатурніанську інопланетну сутність, яка спричинила ці страждання, вони змушують судити про всіх інших…««Інопланетян не існує, але вони дуже страшні», – така роздвоєна, як копито, теза забита в голови публіки єврейською пропагандистською машиною.

https://drive.google.com/file/d/1_UPzohwi-b9QYp_Ng0E3YrC3N7r9URZ7/view

Трагедія життя і волі. Дмитрієв А. Н.