Початки термодинаміки ЭТФ (Базієва)
У природі не існує замкнутих термодинамічних систем. Термодинамічні процеси неодмінно супроводжуються фазовими переходами речовини, оскільки навіть у гелію — найінертнішого з газів — за нормальних умов 0,08196 % молекул перебувають у динамічній рівновазі з атомами. Тобто коефіцієнт конденсації–дисоціації не дорівнює одиниці. Саме через фазові переходи має значення, яким шляхом система переходить з одного стану в інший.
Нерівноважність системи визначається градієнтом частоти її осциляторів; система прагне до рівноваги — рівності частот. Енергія поширюється лише від більшої частоти до меншої. Зворотний процес можливий через третє тіло, що зазнає фазового переходу (Буйнов, Серогодский).
Теплопровідність — це енергопровідність, коли осцилятори з більшою частотою передають енергію осциляторам з меншою частотою шляхом конвективного перемішування. Енергопередача в системі «стінка — пристінковий шар» здійснюється лише частотним механізмом.
Розрахунок показує, що за період контакту глобули осцилятора пристінного шару зі стінкою порядку ~10-7 сек шлях, який проходить глобула ~10 3 м, а шлях самого осцилятора ~108 м. Незважаючи на те, що цей шлях дорівнює за довжиною половині відстані до Місяця, він є абсолютно безвитратним, оскільки в об’ємі глобули осцилятор є єдиним тілом, що рухається в істинному вакуумі. Водночас переміщення глобули відносно сусідніх відбувається з тертям і тому є енергетично витратним процесом.
Коефіцієнт теплопередачі (енергопередачі) при природній, наприклад, конвекції біля стінки пропорційний частоті осциляторів пристінкового шару, шорсткості стінки, критичній відстані взаємодії осциляторів і обернено пропорційний об’єму газових глобул далеко від стінки.
Механізм виникнення конвективного потоку газу логічно уявити таким чином. Нехай (уявно) одна глобула на дні отримує приріст частоти та енергії. Об’єм глобули збільшується, щільність стає меншою за щільність навколишніх глобул, і вона спливає, розштовхуючи сусідів. Її місце займає інша глобула, яка потім рухається вгору слідом за першою. Так виникає елементарний висхідний конвекційний потік. Спливаючу глобулу гальмує взаємодія з сусідами по всьому периметру глобули.
Це гальмування пропорційне частоті осцилятора, тобто кількості взаємодій із сусідами за одиницю часу, його масі та коефіцієнту: така сукупність гальмівних факторів і є в’язкістю газу.
Дифузія відбувається в суцільному середовищі й без градієнта концентрації, як це нині прийнято. Дифузія зумовлена блуканням глобули. У рівноважній системі, де немає жодних градієнтів полів, швидкість блукання зумовлює дифузію — безперервне перемішування осциляторів. У цьому випадку всі шість () напрямків є рівноймовірними, і середня швидкість дифузії молекули становить одну шосту швидкості блукання.
Теплоємність, зокрема ізобарна, є сумою таких енергетичних статей витрат: на конденсацію – дисоціацію, на зміну частоти осциляторів, на заповнення простору, на переміщення глобул. Ці статті, наприклад, для кисню, перебувають у співвідношенні (1,1410-6:28,43:28,53,43,04)%. Незважаючи на невеликий відсоток енерговитрат на конденсацію – дисоціацію, сама наявність невеликої частки дрібнішої фази сприяє виникненню різних, зокрема, хімічних реакцій, оскільки реакції на дрібних фазах легше долають активаційний енергетичний бар’єр.
Коментарі
Дописати коментар