Всі ми живемо у штучному середовищі

 

 

     Хто очікує щасливе життя у штучному середовищі від народження? Є такі люди?

В основі перестворювальних процесів на тому чи іншому еволюційному ланцюгу панують ті чи інші перетворювальні енергії. Настала Епоха Вогню, і зараз перестворювальною силою є перетворювальна могутність стихії вогню. Тому в загальному планетофізичному наборі процесів панує вогняна енергія, що є частиною… психічної. Саме тому все, що відбувається зараз на нашій Землі, має не лише природні (космічні) витоки, а й земні (людські). І технічні системи нашої цивілізації, і сумарна людська психофізика вносять величезний вклад у перетворювальні сили космічного вогню. На жаль, основні сили людських прагнень, організованих економічним сценарієм життя людей, спрямовані проти космічних програм перестворення клімату в природному перебігу природних процесів.

Природно, що всі інститути людського суспільства, весь спектр свідомостей, фізичних почуттів, фізіологічних якостей людини — усе підпорядковане цій версії призначення життя людей на Землі: брати, мати, споживати і знову споживати. Збагачуватися все більше і більше. Нагадаємо, О. П. Блаватська у своїх окремих працях і в «Таємній Доктрині» говорила про те, що всі стародавні релігійні культи викриті, залишився тільки культ Золотого Тільця. Зауважимо, що саме цей культ сприяє розгортанню руйнівної програми — аж до вибуху Землі, про що попереджала О. І. Реріх у своїх листах.

У пізнавальній діяльності та в пізнавальному прагненні людства стратегічне значення культу Золотого Тільця геть скувало інтелектуальну та емоційну версію індивідуальної та колективної свободи поведінки людини. Наука теж почала підпорядковуватися жорсткій економічній моделі.

Це означає, що в державі розвиваються переважно ті знання, за які добре платять, і, відповідно, добре оплачуються тільки ті галузі знання, які сприяють нарощуванню прибутку. Нескладно здогадатися, що найзначніші фінанси обертаються у структурах виробництва речовинно-матеріальних цінностей та у сфері їх реалізації.

У результаті людство протягом значного періоду свого розвитку не тільки не намагалося використовувати природні процеси еволюції, а й планомірно створювало навколо себе штучне середовище, що відповідає ілюзорній концепції такого собі «економічного блага». І найгубнішим для людей є те, що зі зростанням штучного середовища (переважно міського) зростає відчуття захищеності людей від перетворювальної могутності Природи. До теперішнього часу ця ситуація оформилася в панівний принцип отримання «задоволень від життя».

Розрив між природним перебігом життя Природи та життя Людини в цьому штучно створеному світі почав особливо активно ширитися, починаючи з XV століття, тобто з початком технічного прогресу. В основу цього прогресу було покладено насаджуваний Ватиканом дванадцятимісячний календар, відірваний від біосферного ритму Землі та місячно-сонячно-земних взаємозв'язків.

Джерелом інформації про стан навколишнього світу все більшою мірою ставали не безпосередні спостереження та узагальнення про стан Природи, а такий собі потік ерзац-відомостей. Сьогодні ситуація стала всесвітньою, глобальною: людство отримує основну інформацію, яка формує його мислення та поведінку, з уніфікованих і жорстко контрольованих масових каналів: з літератури, газет, радіо і, зрештою, останніми роками — телебачення. Ця інформація відображає дуже вузьку та суб'єктивно відпрепаровану частину відомостей про явища Природи. Людей сповіщають лише про ті явища, які пов'язані зі значними катастрофічними подіями, так званими швидкоплинними енергоємними процесами. Тим часом повільні та слабовиражені процеси в Природі залишаються без аналітичної оцінки, хоча за абсолютною вагою вони завжди мали і мають переважну перевагу та вирішальним чином впливають на долі людства. В результаті, чим вищим ставав добробут людини з економічної точки зору, тим значніше падало знання людства про природно-еволюційний стан Природи та власне людську еволюцію. У гонитві за багатством, зростанням банківських вкладів пізнавальні здібності (і пізнавальні потреби!) людини неухильно знижувалися. Люди всіма своїми інтересами занурилися в грубоматеріальну речовинну природу. Говорячи мовою християнства, люди остаточно впали «у темряву зовнішню» (Мт. 8, 12), тобто відійшли від душевно-духовних цілей, захопилися суто зовнішніми механізмами розвитку, видимими взаєминами природи та людини, поверхневими взаємозв'язками тощо, тобто так званим технічним прогресом, який хижацьки споживає природні й людські ресурси та руйнує закони Світу.

«Опитуючи» міжпланетний простір протягом кількох десятиліть, зонди виявили настільки значне збільшення речовини та енергії в міжпланетних порожнинах, що ніби сам по собі відпав сумнів щодо причин фіксованих нами катастрофічних земних процесів. Сьогодні однозначно встановлено, що останні великі землетруси, виверження вулканів, торнадо, урагани, цунамі тощо є нічим іншим, як реагуванням планети на значні надходження речовини та енергії всередину всієї Сонячної системи. Ця енергія має міжзоряне походження, що фактично зареєстровано дальніми зондами. Тому, розглядаючи причини глобальних процесів на Землі, не можна обмежуватися пошуком тільки історичних аналогій подій, що відбуваються, мовляв, так, таке вже було на Землі, і ось знову повторюється. Вирішальний вплив на те, що відбувається в геолого-геофізичному середовищі, чинять саме швидкоплинні енергоємні процеси, аналогів яких осяжні історичні свідчення не мають. Однак є геологічні аналогії.