Лабіринти — природні високочастотні електричні генератори

 

Традиційно лабіринтом вважають систему ходів, з яких важко вибратися; кам’яні лабіринти морських узбережжь північних країн (Норвегія, Швеція, Данія, Росія…) пов’язують із рибальством під час припливу. Однак лабіринти знаходили також у горах Греції та Індії, де вже точно немає ані моря, ані риби. Водночас відомо, що лабіринти використовувалися для проведення релігійних обрядів «подорожі в паралельні світи». У світлі сучасної нетрадиційної фізики та енергетики — це світи певних діапазонів високих частот електричних полів, зокрема з лазерним випромінюванням та голографічними властивостями (фантоми, зображення…). Але електрики у стародавніх не було; як же вони отримували високочастотне випромінювання?

Згадайте трансформатори Тесли. Їхня обмотка була спіральною. А лабіринти? Вони всі, особливо найдавніші, теж — спіральні. Ще обмотка була біфілярною. Саме для отримання високої частоти, оскільки при цьому індуктивність наближається до нуля, а власна частота коливань електричного (спірального) контуру в ідеалі наближається до нескінченності, а насправді — до високих частот. Навчені жерці, шамани, боги… увійшовши в лабіринт, мали можливість потрапити в поле високої частоти, немов у якийсь паралельний світ, який для звичайної людини невидимий.

Згадайте ще: у трансформаторах Чернетського, Кулдошина, що видають надлишкову електричну потужність, несучою (задаючою) частотою була частота електричної промислової мережі 50 Гц. На цю частоту накладалася висока частота, близька або рівна власній частоті контуру, що підживлюється енергією з навколишнього середовища перетіканням електрино в режимі резонансу (часткового або повного). Аналогічно в лабіринтах несучою частотою є частота 7–7,5 Гц природного електромагнітного поля Землі. А на неї накладається висока власна частота лабіринту як електричного контуру.

Яку частоту можна отримати в лабіринті? Так, практично будь-яку, аж до терагерцового 10^¹²Гц діапазону, при якому настає резонанс із коливаннями клітинних генераторів людини, і тоді може настати повний розпад тканин, як, наприклад, кварцу, у досліді Солом’янного. Зараз високі частоти отримують за допомогою електричних приладів. У давнину електрики не було, у всякому разі жодних свідчень цього в літературі не помічено. Мабуть, саме тому були потрібні кам’яні лабіринти як природні високочастотні електрогенератори, що використовують електромагнітне поле Землі та енергію електринового газу навколишнього простору. У розповідях про індійських лам зустрічаються описи їхнього раптового зникнення та появи, тобто люди можуть самі створювати умови для розпаду на фантоми та подальшого їхнього поєднання. Можливо, стародавні досягали цього ще й за допомогою лабіринтів. У лабіринті можна було також підживити енергією, відновити, нормалізувати, посилити або послабити «тонкі тіла» людини (астральне, ментальне…), а по суті — частини фізичного тіла, відповідальні за відповідні діапазони високочастотного випромінювання (і поглинання). Це все стосується електричної частини пристрою та принципу дії лабіринту.